Читать «Худий» онлайн - страница 59

— А з ким вона ще розважалась? — спитав я.

Мореллі похитав головою:

— Не знаю. Вона не любила плескати язиком.

— На ній була діамантова обручка. Чи вам щось про це відомо?

— Лише те, що це не мій подарунок. Коли я її бачив, вона не носила обручки.

— Як ви гадаєте, вона б повернулася до Пепплера після його виходу на волю?

— Можливо. Вона не надто засмучувалась його ув'язненням, але їй подобалось з ним працювати, і, думаю, вони б знову об'єдналися.

— А як же той кузен Діка О'Брайана, худий чорнявий п'яниця? Що сталося з ним?

Мореллі здивовано вирячився на мене.

— Звідкіля мені те знати!

Стадсі повернувся один.

— Може, я й помиляюсь, — сказав він, сівши, — але, здається, з цієї дурепи можна зробити щось путнє, якщо належно за неї узятись.

— Руками за горлянку, — докинув Мореллі.

Стадсі доброзичливо всміхнувся.

— Ні. Вона прагне хоч кудись вибитись. Тяжко працює, викладає співи й…

Мореллі подивився на свою порожню склянку і зауважив:

— Це твоє питво якнайкраще подіяло на її волинку. — Він обернувся й гарикнув до Піта: — Гей ти, з немовлятком за плечима, ще раз те саме! Нам взавтра співати в хорі.

— Біжу, Шеппі! — відгукнувся Піт. З його зморшкуватого землистого обличчя відразу зник вираз нудьги, щойно Мореллі заговорив до нього.

Страшенно огрядний білявий тип — ядуче-білявий, майже альбінос, — який сидів за столиком з Міріам, підійшов і звернувся до мене тонким, тремтливим, бабським голосом:

— То це ти один з тих, хто запропонував малюку Арту Нунгейму…

Мореллі, не підводячись, щосили вгамселив здоровила у черево. Стадсі, раптово скочивши на ноги й нависнувши над Мореллі, затопив важезним кулаком у пику товстунові. Я несвідомо відзначив, що він знову б'є правицею. Горбун Піт підскочив до огрядного типа ззаду й огрів якнайдужче по голові порожньою тацею. Товстун перекинувся догори ногами, знісши сусідній столик і трьох чоловіків, що сиділи за ним. Обидва бармени поквапились нам на допомогу. Один з них оперіщив товстуна кийком, коли той спробував підвестися, й поставив його знову рачки, другий схопив його за комір і здушив. За допомогою Мореллі вони підняли здоровила на ноги й виштовхали геть.