Читать «Худий» онлайн - страница 19
Дешіл Хемметт
— Звідки тобі це відомо?
— Я чула, як вони сварились.
— Гадаєш, він справді її покине?
Дороті переконано кивнула:
— Якщо вона не роздобуде грошей.
Я подивився на годинник і зазначив:
— Гаразд, продовжимо, коли ми повернемось. Так чи так, можеш у нас заночувати. Влаштовуйся і замов у ресторані вечерю в помер. Краще буде, якщо не потикатимеш звідси носа.
Вона мовчки подивилась на мене жалісливими очима. Нора поплескала її по плечу.
— Не знаю, що він надумав, Дороті, та коли вважає, що ми мусимо йти на обід, значить, бачить у цьому сенс. Він не став би…
Дороті посміхнулась і скочила на ноги.
— Я вам вірю. І не буду більше дурненькою.
Я подзвонив черговому адміністратору і попросив принести нашу пошту. Том було два листи для Нори, один для мене, кілька запізнілих різдвяних поздоровлень (одне від Ларрі Кроулі — примірник «Кишенькової блакитної книжечки номер 1534» Гельдемена-Джуліуса, під назвою якої — «Як перевірити свою сечу в домашніх умовах» — було додруковане червоним «і веселого різдва!» та ім'я Ларрі в обрамленні тернового вінчика), численні телефонограми й одна телеграма з Філадельфії:
«Нью-Йорк, готель «Номенді», Ніку Чарлзу.
Прошу Вас зв'язатися з Гербертом Маколеєм і обговорити Вашу участь у розслідуванні вбивства Вулф крп Я дав йому необхідні інструкції крп З найкращими побажаннями
Я поклав телеграму в конверт, написавши, що щойно її отримав, і передав посильним до поліцейського управління у відділ карного розшуку.
10
У таксі Нора спитала:
— Ти справді почуваєш себе добре?
— Цілком.
— Чи не буде ця поїздка важкою для тебе?
— Я нормально почуваюсь. Як тобі розповідь дівчиська?
Нора завагалась:
— А ти їй знову не віриш?
— Боронь боже — принаймні доки сам не пересвідчусь.
— Ти на цьому тямишся краще, — зазначила Нора, — але мені здалося, що дівчина спробувала розповісти правду.
— Такі спроби і породжують якнайхимерніші вигадки. Казати правду без звички дуже важко.
— Та ви бачите людей наскрізь, містере Чарлз! — уїла вона. — Я не помиляюсь? Якось ви обов'язково поділитесь своїм досвідом сищика.
— Купити пістолет за дванадцять доларів у барі? — пробуркотів я. — Звичайно, все може бути, але…
Кілька кварталів ми їхали мовчки. Потім Нора спитала:
— А що з нею насправді?
— Божевілля її батька — вона гадає, що їй передалось.
— Звідкіля ти знаєш?
— Ти запитала. Я відповів.
— Тобто це твоє припущення?
— Тобто це те, що з нею відбувається. Не знаю, чи дійсно Уайнент схибнутий і чи успадкувала його дочка хоча б частково хворобу, але вона вважає, що і перше, і друге має місце, тому й взяла за звичку крутити.
— Але ж це жахливо, Ніку! Хтось-то мусить… — почала було Нора, коли ми зупинилися біля готелю «Котленд».
Я урвав її, сказавши, що, можливо, помиляюсь і з Дороті все гаразд.
— Якщо ж ні, то зараз вона майструє сукню для Асти.
Ми передали наші візитки Йоргеисенам і після короткого чекання отримали запрошення піднятися до їхнього помешкання. Щойно ми вийшли з ліфта, як у коридорі нас перестріла з розкритими обіймами Мімі й заторохтіла: