Читать «Метелик» онлайн - страница 326

Каторжани й індійці збираються разом, приносять ганусівку й святкують моє визволення з поліції. На суді була й Індарииа родина, і тепер усі пишаються, що мають у своєму колі «супермена». Вони не дурні й здогадалися, що я сам приклеїв ті крильця.

І все ж таки невдовзі ми продали ресторан. Це й мало статися. Індара та Дая були з біса гарні, і їхній стриманий стриптиз доводив моряків мало не до шалу, так ніби дівчата роздягалися зовсім. Індара з Даєю помітили, що чим ближче вони підносили свої ледь прикриті вуалями перса під ніс матросам, тим більше одержували чайових. Ті сердеги були щедрі, а що їхня враз розпалена пристрасть не знаходила виходу, то вони просто шаленіли.

Якогось дня сталося те, що я передбачав. Одному рудому ластатому здорованю замало було бачити оголене стегно: уздрівши на мить її плавки, він просунув руку в проріз сукні й брутально схопив мою яванку так міцно, мовби стиснув кліщами. Вона якраз тримала в руках велику карафку з водою, яку й розбила йому на голові. Здоровань звалився долі, але, падаючи, зірвав з неї плавки. Я кинувся підвести його, а друзі здорованя подумали, що я збираюсь його бити, отож я не встиг навіть скрикнути, як отримав могутній удар кулаком у самісіньке око. Може, цей моряк-боксер справді хотів захистити свого друга, а може, почастував стусаном чоловіка гарної індійки, вважаючи його винним у тому, що їм не дають заволодіти нею. Хтозна! В усякому разі, мені дістався прямий удар в око. Моряк повірив у свою швидку перемогу, бо знову став у позицію боксера й закричав: «Бокс, бокс»! Та я копняком у болюче місце й ударом голови в підборіддя збиваю його з ніг, і він простягається на підлозі.

Зчиняється загальна бійка. З кухні мені на допомогу прибігає однорукий і заходиться лупцювати моряків качалкою, якою він качає тісто для своїх спагетті. Кюїк-Кюїк кидається в розлючений гурт з двозубою виделкою. Колишній паризький розбишака, гроза балів з танцями на вулиці Лап, орудує стільцем, наче довбнею. Почуваючись незручно без плавок, І н дар а зникає із зали.

Підсумок: п’ятьом американчикам серйозно розбито голови, іншим проколено різні місця тіла виделкою Кюїка. Скрізь кров. На дверях став негр-полісмен, нікого не випускаючи з ресторану. На наше щастя, бо невдовзі підкочує джип військової поліції. В білих гетрах і з піднятими жезлами військові полісмени намагаються прорватися до ресторану і, побачивши, що їхні моряки закривавлені, звісно, прагнуть помститися за них. Негр-полісмен відштовхує їх, а потім простягує руку з жезлом упоперек дверей і каже:

— Поліція її величності королеви.

Нарешті під’їздять англійські полісмени, вони виводять нас із ресторану, садовлять у поліційний фургон і відвозять до комісаріату. Оскільки лише в мене самого підбите око, а всі інші з нашого боку не поранені, то полісмени не вірять у наш законний самозахист.