Читать «Метелик» онлайн - страница 353
Анрі Шарр'єр
Однак життя, звісно, не перебудуєш так просто, як перешивають гудзик. І хоч нині, через двадцять п’ять років, я венесуельський громадянин, одружений, маю дочку й щасливо живу в Каракасі, проте за ці роки я зазнав ще багато пригод, скуштував чимало успіхів і невдач. І все ж таки я завжди був вільною й чесною людиною. Може, колись я розповім про все це й про деякі трохи буденніші історії, для яких тут не знайшлося місця.
Примітки
1
Звання у французькій армії і поліції.
2
Тодішній паризький кат.
3
Палиця
4
Добова норма — чотириста п’ятдесят грамів хліба й літр води.
5
Французька розвідувальна служба.
6
7
8
— Звідки ви пливете?
— З Французької Гвіани
9
Релігійно-благодійницька організація.
10
Будь ласка, де Армія спасіння?
11
Півдолара, сер
12
— Французькі гроші підійдуть?..
— Так, я вам поміняю.
— Гаразд
13
— Ідіть сюди
14
15
16
Чужинець
17
Дякую, дякую
18
Що ви сказали?
19
Салю (
20
Картярська гра.
21
Ідеться про «Декларацію прав людини і громадянина», прийняту у Франції 1789 р. Установчими зборами. «Декларація…» стала вступом до французької Конституції 1791 р.
22
Народна пісня, що з’явилась у Парижі й у роки першої світової війни набула популярності по всій Франції.
23
Зупиніться! Зупиніться!