Читать «Акротірський шпигун» онлайн - страница 35

Арешт Вальполя мав драматичний характер.

— Ви ще пожалкуєте про це, — бурчав він, коли ми підняли його з ліжка.

Роздратований, він натягнув на себе одяг і, на наше здивування, розрізав лезом бритви підкладку свого піджака. Побоюючись, щоб він не вдався до самогубства, мій помічник відібрав у нього бритву.

— Містер Вальполь, я — співробітник британської контррозвідки, — сказав я, показуючи свою посвідку, І, доторкнувшись до його руки, хотів пояснити йому причину арешту, як це робилося в моїй цивільній практиці; такі формальності з часом входять у кров і плоть агента.

Проте Вальполь теж витяг з-за підкладки надруковану на шовковому клапті посвідку й спокійно відповів:

— А я, містер Андерсон, співробітник американської контррозвідки.

— Різниця лише в тому, містер Вальполь, — суворо зауважив я, перевіривши його посвідку, — що ми зараз перебуваємо на англійській території, а не на американській. І тут ви звернете собі в'язи.

— Скоріше, здається, цей випадок пошкодить вашій кар'єрі, Андерсон, — огризнувся він. — Як старший колега, мушу вам сказати одверто: ви поводились дуже невміло й нерозумно. Вас до останнього дня водила за ніс ота бісова баба.

— Вальполь! — уже не стримуючи себе, крикнув я. — Якщо ви маєте на увазі міс Ругон, то мушу признатися, що читав ваш щоденник і знаю, що ви по самі вуха закохалися в неї.

— В цьому я не був винятком; адже ви навіть спали з нею. Ну, та ваше начальство належним чином оцінить цей факт.

— Ви краще прикусіть свого язика!

— Ну, гаразд, юначе. Все, що я тут говорю, може обернутися проти мене самого, правда ж? Говоріть уже свою формулу; колеги теж повинні коректно поводитися один з одним.

І він з готовністю підставив свої руки; наручники клацнули й замкнулися.

В тому, що стосувалося моєї особистої долі, Вальполь, здається, мав рацію. Дальше вивчення цієї справи негайно відібрали від мене і передали іншому агентові. Я був посаджений під домашній арешт, тобто позбавлений права виходити з приміщення штабу військово-повітряних сил і примушений виконувати незначні обов'язки внутрішнього порядку. Мене, певно, посадили б до камери, якби не відчувалася надзвичайна нестача в кадрах напередодні вторгнення в Єгипет.

На замовлення командування армії були надруковані банкноти єгипетського фунта стерлінгів, і я деякий час сидів над списками, за якими мали розподіляти окупаційні гроші серед англійських військових частин «Експедиційного корпусу зони Суецького каналу». Потім я збирав окремі частини таємної радіостанції, які мали бути скинуті на парашутах в Аравійській пустелі на схід від Нілу. Агенти «Секрет Сервіс» змонтували з них радіопередавач, який через кілька днів почав працювати в тому ж діапазоні, що й радіостанція Каїра, перебиваючи єгипетські програми своїми пропагандистськими передачами. Всі такі речі входили до компетенції «Медичного відділу» штабу повітряних сил на Середньому Сході.