Читать «Незвичайні пригоди Марко Поло» онлайн - страница 161
Віллі Мейнк
В цю мить імператор помітив у смузі світла чотирьох чоловіків, несхожих одежею та обличчями на інших. Він схилився до Хіу Хенга, який стояв ліворуч від нього, і сказав:
— Вони прийшли.
Старий китайський учений хитнув головою. В напівтемному приміщенні пролунав гучний голос одного з сановників:
— Схиліть голови для молитви!
Придворні стали навколішки і нахилилися до самої землі.
— Велике небо, ти, що покриваєш усе навколо! Земле, ти, яка розкинулась під небесним шатром! Ми волаємо до вас: пошліть благословення на голову імператора! Даруйте йому десять, сто тисяч років життя!
Другий сановник дзвінким голосом продовжував:
— Хай вічне небо збереже велич і щастя його імперії! Хай дарує воно всім підлеглим імператора блага миру й щастя, і хай багатствами сповнюються їхні землі!
Придворні забубоніли:
— Хай вічне небо збереже нашого імператора! Сановники чотири рази торкнулись чолом підлоги.
Хан Кублай задумливо дивився кудись понад схиленими спинами своїх підлеглих. За знаком старшого камергера охоронці відчинили двері, і світло знову залило залу. Придворні піднялися і півколом оточили трон. Від дверей до трону лишився тільки вузенький прохід, по якому м'яким, котячим кроком пробіг приручений лев і ліг біля ніг імператора, поклавши голову на передні лапи. Хан Кублай грайливо поторсав його за гриву. Лев позіхнув, вишкіривши гострі ікла. Імператор сказав:
— У мене болить живіт.
Камергер стурбовано нахмурився і суворо мовив до одного з пажів:
— Ти хіба не чув? У його імператорської величності болить живіт. Приведи арабського лікаря!
— Хто це сказав, що мені треба лікаря?.. Виведіть лева!.. Хай прийде старий Хунан.
Швидше, ніж стріла, пущена в ціль, рознеслася звістка про те, що у його імператорської величності болить живіт. Лев, підкоряючись оклику свого наглядача, побіг до дверей. В натовпі почулися притишені розмови.
— Сьогодні у його величності справді не дуже гарний вигляд.
— Де це подівся лікар? Треба негайно привести лікаря!
Імператор не хоче лікаря.
— Оце недавно в мене теж розболівся живіт, погляньте, ось в цьому місці, ну, начебто миша кишки гризе. І що ж ви гадаєте, мені допоміг лікар? Я просто побіг у ліс…
Балакучий товстий сановник раптом зблід і, урвавши мову, відступив назад. Прямо перед ним спинився лев.
Очі лева втупилися в товстуна, який затулився руками.
— Заберіть це страховисько! — сказав він здавленим голосом.
Почувши грізний оклик наглядача і скуштувавши нагая, лев невдоволено заревів, труснув гривою і побіг далі до дверей.
На втомленому обличчі імператора промайнула посмішка.
Двоє слуг ввели до зали старого татарського вояка Хунана, який воював ще з Чингіс-ханом та його воєначальником Субутай-Багадуром. Старий опустився на килим біля імператора і сказав: