Читать «Зоряні крила» онлайн - страница 272

А зараз доводиться думати, як рятувати німців або коли не врятувати, це вже зараз навряд чи можливо, то хоч забрати у них найцінніші винаходи.

На цей раз Старк почав говорити, як тільки Кервуд опустився у крісло. Здавалося, ніби від того, одержить інженер завдання на секунду раніше чи пізніше, залежить доля усього світу.

— Для вас є нове завдання, — зопалу почав генерал, — і сподіваюся, ви виконаєте його краще, ніж попереднє.

Очевидно, за цей час і сам інженер Кервуд теж дуже змінився. В усякому разі улесливість його зникла. Він навіть дозволив собі сказати слова, які напевне не могли сподобатися генералові.

— Попереднє завдання було не виконане тому, що не було дотримано основної умови, — упевнено, відчуваючи свою повну правоту, відповів він.

Генерал навіть закам'янів від такого зухвальства. Це ж Кервуд явно натякав на те, що генерал Старк помилявся, коли говорив про неминучу поразку Радянського Союзу. Старк згадав, як під час попередньої розмови йому передали про просування німців на тридцять кілометрів. Боягузи й нездари ті німці! І Гітлер у них боягуз і неділова людина! Смішно було навіть сподіватися, що він зуміє подолати Радянський Союз. І як це він, Старк, не зрозумів цього раніше?

Ці думки не принесли генералові ніякого задоволення, і він подивився на Кервуда неприязно.

— Ну, на цей раз ви можете бути цілком упевнені, що всіх основних умов буде дотримано, — злісно сказав він, — Червона Армія вже перейшла через Дніпро.

— І все-таки я не певний, що основних умов буде дотримано, — підкреслено повторюючи слова генерала, відповів Кервуд. — Може трапитися так, що більшовики прийдуть у Берлін раніше, ніж ми.

Генерал просто остовпів від такого нахабства. Він міг чекати чого завгодно від цього інженера, але такого…

Та зразу ж Старк подумав, що Кервуд має рацію. Адже саме тому хоче він послати інженера в Німеччину негайно, до того, поки Радянський Союз остаточно не знищив гітлерівську армію. Адже зараз доводиться рахуватися з тим, що радянські війська прийдуть в Німеччину, доводиться рятувати найдорогоцінніше… Ні, все пішло шкереберть у планах генерала Старка…

— Що я маю робити у Німеччині? — вже запитував Кервуд.

Генерал вирішив не звертати уваги на попередні зухвалі слова і відповідати тільки по суті.

— У Німеччині теж багато працювали над реактивною технікою, — сказав вік. — Літаючі снаряди завдали англійцям немало клопоту. Ми вважаємо, що буде дуже корисно мати всю документацію, креслення і людей, які працювали в цій галузі, у нас, в Америці. Вони чимало зможуть допомогти нашим ученим.

Завдання було нелегке. Кервуд довгенько вагався, перед тим як дати остаточну згоду. Розмірковуючи, він подумав про те, що, мабуть, все-таки у Німеччині буде куди легше, ніж у Радянському Союзі. Там все можна купити, невже ж він у таку хвилину не зможе купити дешево всі ці креслення? Невже німецькі інженери, які просто моляться на Америку, не погодяться переплисти океан? Та бути цього не може! Це тільки радянські люди, тільки такі, як той Крайнєв, можуть проґавити таку чудову нагоду, може найблискучіший випадок у своєму житті.