Читать «Енн у Домі Мрії» онлайн - страница 29

— Я… тобто… ну… — завагалася Енн.

Панна Корнелія кивнула.

— Саме так. Я згодна з вами, рибонько. Ми зробили помилку, запросивши його очолити кафедру. Лице в нього — достоту наче один із тих довгих вузьких надгробків, ви згодні? Йому на лобі слід було б написати: «Пам’яті того-то». Ніколи не забуду першої проповіді одразу по його приїзді сюди. Він казав, що кожен мусить робити те, до чого найкраще вдатний. Тема чудова, та що за приклади він наводив! Він тоді сказав: «Якщо ви маєте корову і яблуню, і прив’яжете яблуню в оборі, а корову посадите в саду копитами догори, чи багато яблук ви матимете з корови? А чи багато молока з яблуні?» Чи ви колись таке чули, рибонько? Я так раділа, що того дня в нашій церкві не було методистів — вони, мабуть, і понині заходилися б реготом на згадку про це. Але що мене дратує в нім найбільше — то це його звичка погоджуватися з кожним, хай би що він сказав. Якщо йому заявити: «Ви негідник», він із тією своєю солодкавою усмішкою відповість: «Так, саме так». Пастор має бути твердіший у переконаннях. Словом, я вважаю, що він — превелебний осел. Але це, звісно, тільки між нами. Коли поруч є методисти, я хвалю його до небес. Дехто каже, буцім його жінка надто модно вдягається, але я на це відповім, що вона й без того щодня мусить бачити його обличчя, тож їй потрібно чимось утішитися. Ви ніколи не почуєте, щоб я судила якусь жінку за гарне вбрання. Я лише потішуся, якщо її чоловік не такий жаднюга, щоб дозволити їй вряди-годи купити сукню. Хоча своїми платтями я надто не переймаюся. Жінки вбираються, щоби сподобатись чоловікам, а я до цього нізащо в житті не принижуся. Я живу собі спокійним, щасливим життям, рибонько, і це лише тому, що я ніколи не зважала на думку чоловіків.

— Чому ви так ненавидите чоловіків, панно Брайант?

— Господь з вами, рибонько, я не маю до них ненависті. Вони того не варті. Я лише щиро їх зневажаю. Але ваш чоловік мені, напевне, сподобається, якщо продовжуватиме незгірш, ніж розпочав. А крім нього, єдині чоловіки, про яких я високої думки — це старий лікар Дейв і капітан Джим.

— Капітан Джим — просто диво, — сердечно згодилася Енн.

— Капітан Джим — добрий чоловік, та в нього є одна вада: його ніяк неможливо розгнівати. Уже двадцять років я намагаюся, а він завжди однаково спокійний і добродушний. Мене це дещо сердить. Певно, жінка, із якою він мав би побратися, зрештою вийшла за того, хто впадає в шал двічі на день.