Читать «Проект «Україна», або Таємниця Михайла Грушевського» онлайн - страница 184

Факт чотирнадцятий. «В Києві переважали в організації люди, для яких етичні завдання стояли на першому місці».

Факт п’ятнадцятий. «ВСНР був створений як надпартійна організація»; поступово віддаляючись від чисто масонських завдань, російська організація вільних мулярів вже до 1915—1916 рр. набула характеру політичного об’єднання».

Факт шістнадцятий. Система масонських ступенів була скасована і зведена лише до двох – учня та майстра; система та принципи прийому змінена та спрощена; спрощений ритуал; допускався прийом жінок; скасована низка «офіцерських» посад.

Факт сімнадцятий. В період «розквіту» загальна чисельність лож ВСНР сягала не менш 47-х (350—500 членів), в т. ч. в Петербурзі – 16 (95 осіб), у Києві «мінімум» 8 (за іншими даними – 15—20), дві – в Москві, 17 – в провінційних містах, в т. ч. в Катеринославі, Одесі, Харкові та в смузі Південно-Західного фронту, який проходив територією сучасної України.

Факт вісімнадцятий. Першим «українським» масоном був І. Лучицький. До київських лож належали (в алфавітному порядку): Г. Александровський, З. Ахримович, В. Бажаєв, Д. Белінг, Л. Брилліант, М. Василенко, М. Воскресенський, А. Вязлов, A. Галіп, Д. Григорович-Барський, М. Грушевський, Д. Дорошенко, С Іванов, О. Ердман, С Єфремов, О. Зарубін, В. Затонський, B. Ігнатович, Г. Квятковський, В. Казановський, І. Кістяківський, В. Колокольцев, В. Константинович, О. Корчак-Чепурківський, В. Косинський, І. Красковський, Л. Лічков, В. Лозинський, І. Малютин, С. Маркотун, А. Марголін, Ф. Матушевський, К Мацієвич, В. Науменко, А. Ніковський, А. Нікольський, Д. Одинець, М. Пахомов, С. Петлюра, І. Полторацький, В. Прокопович, М. Радченко, А. Ржепецький, М. Синицький, В. Тишкевич (вірогідно), О. Саліковський, О. Семенцов, С. Синицький, П. Скоропадський, М. Славинський, Є. Слуцький, М. Терещенко (сумнівно), С Чебаков, М. Чубинський, П. Холодний, І. Шраг, Ф.Штейнгель, О. Шульгин, М. Шумицький.

В Одесі – С. Житков, В. Каган, Л. (Д) Крижановський, В. Чехівський, С. Шатуновський, М. Шпенцер (двоюрідний брат Троцького).

До цього списку слід додати діячів, які відіграли помітну роль у подіях на підросійській Україні в 1917—1920 рр. Це – І. Красковський (один з керівників ложі «Литва», член Білоруської соціалістичної громади, чільник УЦР та її Генсекретаріату), С. Стемповський (Велика Національна Ложа Польщі, міністр земельних справ в уряді Прокоповича).

Факт вісімнадцятий. Секретарями Верховної Ради були: М. Некрасов (до конвенту 1912 р. та в 1915 р.), О. Колюбакін (літо 1912 р. – кінець 1914 pp.), О. Керенський (1915—1996 рр.),

О. Гальперн (літо 1910 – грудень 1918 рр),