Читать «Проект «Україна», або Таємниця Михайла Грушевського» онлайн - страница 185

С. Балавинський (грудень 1918 – літо 1919 рр.),

І. Демидов (від літа 1919 р.).

Факт дев’ятнадцятий. З 442 депутатів IV Державної думи вільними мулярами в юрисдикції ВСНР було 20 осіб, які утворили в ній «державу в державі», «фракцію над фракцією» і активно впливали на її життя».

Факт двадцятий. ВСНР брав активну участь у підготовці заходів по усуненню імператора Миколи ІІ від влади, але «після рішучого протесту українських масонів було припинено роботу в ложах по підготовці перевороту центр заколоту перемістився до групи Кримова-Гучкова, які масонами не були… Очевидно, що не двірцевий заколот, ні Лютнева революція не були підготовлені таємним масонським центром.

Факт двадцять перший. Діяльність лож ВСНР «напередодні революції припинилась, залишилася лише група керівних діячів Верховної Ради», тобто «відбувся перехід від політичного масонства до політичної групи» у складі майбутніх провідників Тимчасового уряду О. Гальперна, О. Карташева, О. Керенського, О. Коновалова, М. Некрасова, М. Соколова.

Факт двадцять другий.

У першому складі Тимчасового уряду Росії масонами були 5 з 12 членів (О. Керенський, О. Коновалов, М. Терещенко, М. Чхеїдзе, О. Шингарьов).

У другому складі Тимчасового уряду з 15 міністрів 7 були масонами: О. Керенський, О. Коновалов, М. Некрасов, М. Скобелєв, П. Переверзєв, М. Терещенко, О. Шингарьов; серед заступників міністрів та урядовців – М. Авксентьєв, О. Дем’янов, С. Прокопович, Б. Савинков, Г. Сидамон-Еристов.

У третьому складі Тимчасового уряду з 18 міністрів масонами були десятеро: М. Авксентьєв, І. Єфремов, О. Карташев, О. Керенський, Ф. Кокошкин, М. Некрасов, С. Прокопович, Б. Савинков, М. Скобелєв, М. Терещенко.

У четвертому складі Тимчасового уряду масонами були О. Дем’янов, О. Карташев, О. Коновалов, О. Ліверовський, С Прокопович, М. Терещенко, що «свідчить про те, що вільні каменярі втратили контроль над ситуацією», «в цілому неможна говорити про вплив Великого Сходу Народів Росії на урядову політику». Основна причина цього – розкол всередині політичного вільномулярства з питання про ставлення до виступу генерала Корнілова.

Факт двадцять третій. «В 1917 р. центром масонських праць стає Київ».

Факт двадцять четвертий. На сьогодні відомі такі масонські ложі, в діяльності яких брали або могли брати участь відомі політики, в т. ч. діячі українського руху доби 1917—1920 рр.:

Вінниця

Ложа в системі Великого Сходу Народів Росії (ВСНР)

Катеринослав

Ложа в системі ВСНР

Київ

«Астрея». Ложа в системі ВСНР. Згадується в 1918 р.

Члени:

Василенко Микола Прокопович – достойний майстер в 1918 р.,

Одинець Дмитро Михайлович – прийнятий 1918 р.

М.П. Василенком.

«Единение». Виокремилась з ложі «Правда» в 1910—1911. Працювала в системі ВСНР.

Члени:

Єфремов Сергій Олександрович, перейшов з ложі «Правда»,

Корчак-Чепурківський Овксентій Васильович,

Прокопович Всеволод Костянтинович, посвячений в цій ложі,

Чебаков Сергій Михайлович – перейшов з ложі «Правда».

«Заря». Працювала з 1910—1911 рр. в системі ВСНР.

Можливо, продовжувала роботу ложі «Киевская Заря».

Згадується 1916 р.