Читать «Ангели помсти» онлайн - страница 102

– Мертві не повертаються.

Кольт усе зрозумів. Його холодна тонка рука провела легку лінію, ледь торкаючись її шкіри, від вилиці до скроні, від підборіддя до ока. Легенькі доторки пучками до грудей, живота. Альма зачаровано дивилася на його пальці, що ніжно торкалися до неї… Вони не називали це слово – кохання – аж до тих пір, поки він не вигнав її зі свого дому, наказавши вернутися у свій світ. Він вимовив:

– Я ко-о-ха-а-ю тебе.

Вона розумна дівчинка і знала, що треба повертатися. І повернулася, щоб знову продовжити шукати щастя, водночас тікаючи від нього. Так продовжилося її існування.

Під холодною зливою вона знайшла Едіка, який скарлюченою лялькою лежав під куцим деревом у калюжі. Альма не знала його, але розуміла, що це один із тих, з того світу, звідки вона повернулася в цей. Едік не віддуплився, був ледь теплим, але живим. Вона викотила автомобіль під дощ, затягла Едіка до салону і під печальним смоляним поглядом дока Зелінського відвезла в гараж. Там у неї кубло. Треба було лікаря. Окрім мене, дока Зелінського, вона не знала нікого. І вона зупинилася на мені. І подумала про Діму Кольта, який, напевне б, стався у нагоді, бо у пацана, окрім переломів та струсу мозку, ще і дикі ломки від сурогатних наркотиків.

Дімі Кольту знову сниться: дерев’яні перекошені буди, вифарбувані в зелене, абрикосовий цвіт, що затуляє сонце, бліде обличчя Альми. Кольт бачить у цьому знак. На БЖ у підвалі він зустрівся з Васею Клімом. Той хрипить сифілітичною ангіною. Скоро його виловлять, і він буде втікати шматками з цього світу, якщо не захоче лікуватися. Вася Клім мав на це свою думку. Пальці Кольта вибивають незрозумілий такт. Клім кашляє і відхаркує від ломок, це лише початок. Пальці. Може, це люес. Придурок, у мене грип. Пальці. Ага, розкажи комусь іншому. Пішов ти, недорозвинений уйобок. Пальці. Все ж таки краще, ніж СНІД. Клім продовжує натужно кашляти і просить вмазатися. Цигани перекрили все, говорить він. У них ментовська «криша», а Кравченко тримає під собою весь крутий наркобізнес. Наркоту зараз продають на хатах. Усі хати спалені. Пальці. Ми всі давно спалені. У самого Кліма є план, як можна піднятися. Але Кольт мовчить і слухає Фреді Меркюрі по телевізору. Він ловить звуки очима. Клім намагається розтовкмачити, що треба об’єднатися зі скінами і вести ділові переговори. У нього мало сили, щоб вести війну. Кольт не відривається од переносного телевізора. Йому начхати на Кліма, на хіпоту, на колишнього Кравченка, який сам собі двічі вистрелив у голову, піди ж ти, також не хоче слухати той брєд про скінів. Скоро у нього самого почнуться важкі часи, а на дешевій барбітурі далеко не виїдеш. Пальці сигналять. Брєд собачий, рано чи пізно усім нам кінець. Хто від сифону, хто від цирозу, хто від раку. Нерви, брат, у нашої роботи міцні, сталеві нерви. А наші нікуди не годяться. Нема за що чіплятися, та й користі ніякої. Чужі. І він подумав про Альму. Чомусь, дивлячись на Кліма, він уперто думав про Альму. Пальці. Це ти сифон від Едіка підчепив? Якого там Едіка, у Люськи. Пальці. У Люськи тільки перша стадія, а на тобі кролівництвуватимуть усі лікарі на просторах СНД. Ти станеш королем над кролями. І ширива валом. Біцилін теж вставляє. Ти не пар мені калгана. Біцилін у великих дозах впирає не менше. Ха-ха-ха… Втішимося у пеклі, там теж дають першокласний ґандж. Пальці. На тисячу років. Альма на сріблястому екрані, чорна постать.