Читать «Твоя дитинка» онлайн - страница 54

- А вчора? - починає хникати Нiнка.

- Учора? А що було вчора?

- Я прокинулась, а ти мене не обiймав! В тебе є iнша-а-а-а-а-а! Я знаю-у-у-у-у-у! Я все зрозумiла-а-а-а-а-а-а! Але щоб ти знав, можеш собi мати iншу, я й так скоро вiд'їжджаю-у-у-у!

- Куди це ти, моя маленька мрiйнице, збираєшся? - вже смiється вiн з її нової витiвки-привертання-уваги. - Бери таксi й дуй додому, щоб я тебе трошки погриз.

- А я не хо-о-чу-у-у, щоб ти-и м-е-ен-е гриз!

- Добре, жабко, не хочеш i не треба! Але повертайся!

Сонна Танька пiднiмає голову:

- Нiно! Я хочу спати! Май совiсть!

- Добре! Їду… - шепоче дiвчина в слухавку.

А вдома, як завжди, плачi й обiйми. Вона вмiє подобатися цьому чоловiковi. Умiє плакати на його плечi. А вiн умiє любити її сльози.

Оце й є дивом двох закоханих. Вони знайшли i ключ, i шпаринку.

1.15

Привiт, жабеня!

Як це на тебе схоже: ще одну справу не вирiшити, як уже замутити iншу. Який Єгипет?! Який ще наступний рiк?! Ти спочатку розберися з Нiмеччиною у цьому роцi!

Тут один мiсяць розлуки годi пережити, а ти вже в нову неволю лiзеш. Менi так вiд цього чомусь важко i сумно. Хрiновий стан. Я тобi це пишу, бо ти казала, що мiж нами не має бути таємниць, а не для того, щоб поплакатися…

Знаєш, наша переписка замiнює щоденник. Але жодний Інтернет не замiнить твiй голосочок. Голос - це майже пiвлюдини. Навiть паузами, зiтханнями чи бринiнням можна так багато сказати! От якби ще й зображення!

Цiлую тебе.

2.15

Ти вiдвiдуватимеш найцiкавiшi у твоєму життi заняття. Спiлкуватимешся з рiзною молоддю. Одного разу Оналi розповiсть тобi про цiкаву молодiжну програму, за якою можна майже безплатно поїхати на рiк до Австралiї.

Оналi розповiдатиме тобi про свого хлопця, який у 24 роки вже побував ув Iндiї, Америцi та Австралiї, звiдки повернувся вже з нею.

Потiм до твоїх рук потраплять iнформацiйнi буклети про молодiжнi програми. I тебе шокує, що у твоїй країнi ти про них нiчого не чула. Бо вдома навiть за iнформацiю про «Аu pair» та «Work and Travel» тобi довелося платити шаленi грошi! Це коли тут, за кордоном, бiльшiсть програм безкоштовнi. Платити потрiбно тiльки за дорогу. В Єгипет, наприклад, ще й перелiт забезпечують. Ти замислишся над тим, чому тут молодь зовсiм не така, як у твоїй країнi? А вiдповiдь дуже проста: бо тут про неї дбають.

У тебе засвiтяться очi: ти зрозумiєш, що життя лише починається! Що всi дверi для тебе вiдчиненi.

Знову фестиваль. Знову свято. Народ iз веселими обличчями засiватиме мiсто солодощами. На вашiй «вег» (вулицi) - карнавал. Король i королева кидатимуть з авто цукерками, а щасливi дiтлахi бiгатимуть за ними, спiваючи:

- Колонiя-а-а! Вiва-а-а Колонiя-а-а!!! (Колон - давня назва Кельну.)

Велика лавина свята. Без єдиної пляшки алкоголю. Без жодної сигарети. Без лайливого слова чи бiйки. Тут дiти не сперечатимуться, бiля чиїх нiг упала цукерка i кому вона належить!

Ти будеш безмежно здивована, коли чужi малюки тицятимуть тобi до рук шоколаднi батончики «Баунтi» чи «Снiкерс».

Вуличний король з королевою, розкидавши цукерки, зiйдуть з авто i станцюють чудернацький танець давнiх нiмецьких правителiв. У кожного нiмця цього дня на щоцi буде малюнок: три корони й дев'ять крапель слiз - герб мiста, в якому ти житимеш.