Читать «Сто загадок Симфосія. Переклад з латинської, коментарі-есеї Андрія Содомори» онлайн - страница 59

Загадку можна перевести й у космологічні площини, тоді її початок звучав би: «Вкупі були ми колись…» «Ми» — тобто три складові частини видимого світу: суходіл, море, небо (теж — трійця), як про це Овідій у зачині «Метаморфоз»: «Поки ще море й земля появилися, поки над ними / Небо прослалось, один доокіл мала вигляд природа, / Хаосом потім назвали її — велетенська, безладна / Купа… […] Бог тоді втрутивсь, однак, і добірніші сили природи: / Неба намет від землі відділив він, а землю від моря…»

LXXXIII. Vinum in acetum conversum. Вино, яке стало оцтом

Vinum in acetum conversum

Sublatum nihil est, nihil est extrinsecus auctum; Nec tarnen invenio, quicquid prius ipse reliqui; Quod fueram, non sum; coepi, quod non eram, esse.

Вино, яке стало оцтом

Краплі не додано, краплі й не віднято жодної в мене, Тільки ж того, що колись, що було в мені, не віднаходжу. Я — вже не я: починаю буть тим, чим раніше не був я.

* * *

Тема загадки — зміни, що відбуваються в усьому незалежно від зовнішніх чинників, — знову ж веде до рефлексій філософського характеру. «Non sum quális erám» (вже я не той, що колись) — скрушно зізнається Горацій в останній, четвертій, книзі своїх ліричних творів… «І ось моє дитинство померло в мені, а я живу», — теж не без смутку приглядається до свого «я» автор знаменитих «Сповідей» — св. Августин… «Різкі, сухі мої зробились речі…» — з гіркотою констатує й Іван Франко у «Зів’ялому листі»…

«Acetum» у переносному значенні — їдкий сарказм у дотепі. Сповнені такого «оцту» були, зокрема, сатири Ювенала. Дехто все життя живе «з оцтом у серці» (cum aceto in pectore); дехто — на старість «оцтіє» (acescit)… Стосовно ж самого оцту, то стародавні, щоб його отримати, виставляли вино на сонце, додавали до нього різні трави, корінці чи плоди. Були й інші способи виготовлення оцтової приправи, що заслужила собі у римських поетів не надто багато епітетів: вона, та приправа, — гостра, кусюча… А ще — дешева (vile): усього собі жаліє ощадливий селянин у Горацієвій сатирі, окрім оцту: «Так і тремтить над усім і лиш оцту не лічить по краплях».

Насамкінець, знову ж із Горація, — прислів’я: «Раз уже посуд брудний, хай що в нього лий, — стане оцтом». «Посуд» тут у переносному значенні: хоч як навчай людину, а якщо з її грудей (як із «посуду») не вимито залишків бруду, то будь-яка наука піде намарно — «зіпсується». А подібно у Мішеля Монтеня: «Хто не опанував науки добра, тому всі інші науки лише зашкодять»…

LXXXIV. Malum. Яблуко

Malum

Nomen habens Graecum, contentio magna dearum, Fraus iuvenis pulchri, iunctarum cura sororum, Excidio Troiae vel bella cruenta peregi.