Читать «Країна Ірредента. Злодії та Апостоли» онлайн - страница 201
Роман Іваничук
«Твої груди пахнуть солодом медових примулок, чому в наших горах виростають такі пишні красуні?»
«Бо земля тут пишна, Данилку, де ти ще бачив таку землю?»
Й понесло їх кохання в новий світ, якого вони досі не знали, і був він незбагненний, як море. А коли прибилися до берега, що зринув перед ними сизим світанком, втомлена й щаслива Оленка прошепотіла:
«Я всю ніч чула від тебе одні й ті ж слова: любко, любасочко, любисточку, й виповняв ти мене по вінця своєю солодкою мовою… А що скажеш колись, як проминуть наші шалені ночі?»
Довго мовчав данило, а коли розпечене півкружало сонця визирнуло із-за Маґури й, заглянувши під дашок оборога, кинуло перші промені на личко дівчини, хлопець у незмірній радості втямив, що відтепер і довіку матиме поруч кохану і друга, й вимовив, ніби присягу склав:
«Скажу тоді: за своє життя я побачив багато світів і людей, а тепер хочу зріти лишень тебе одну».
Гуцульський глосарій до повісті
«Злодії та Апостоли»
Арідник — чорт.
Байбарак — верхній гуцульський одяг.
Байорка — прикраса на верхній одежі.
Белебень — узвишшя, лиса гора.
Бербениця, бербеничка — діжка.
Бовгар — пастух рогатої худоби.
Бокораш — керманич на дарабах.
Бутин — лісовирубка.
Вориння — пліт, загорожа.
Вуставка — вишивка на сорочці.
Гаджуга — смерічка.
Гладуне'ць — дзбанок.
Гуслянка — молочний гострий продукт.
Ґерлиґа — палиця.
Ґзимс — виступ на печі.
Ґражда — гуцульське обійстя.
Дилина — дошка.
Дюк — гострий запах (дюк кулеші).
Жереп — колючі зарості альпійської сосни.
Жупа — соляний виробіток.
Зарінок — побережжя над рікою.
Зварич — солевиробник.
Зґарда — коралі.
Ізвор — провалля.
Капейстра — деталь кінської упряжі.
Кашиця — річковий мол.
Келеп — топір (бойовий).
Кептар — безрукавний кожушок.
Кичера — гола гора.
Клепаня — хутряна шапка.
Колешня — приміщення для господарського реманенту.
Крисаня — капелюх.
Мочула — мочари.
Недеї — провалля.
Плова — дощ зі снігом.
Плюта — сльота.
Пріча — лежак.
Путеря — сила.
Пушкар — озброєний гуцул.
Рагаш — жолоб для спуску деревини.
Рихт — маєш рацію.
Сардак — верхній сукняний одяг.
Смоляк — жандармський опричник.
Спузар — доглядач ватри.
Тарниця — сідло.
Трясунки — швидкий танець.
Узвір — яр.
Холошні — сукняні штани.
Царинка — пасовисько.
Цирка — узір.
Чардак — засідка.
Чуга — вежа.
Шарґа — дощ зі снігом.
Ялмужна — жебрання.
Примітки
1
Чудо над Віслою (
2
Свого дорогого вождя (
3
«Акти міські й земельні» (
4
Щоденник графа Казимира Цетнера, власника замку Пнів (
