Читать «Тарас Шевченко. Твори у п"яти томах. Том 2» онлайн - страница 89

Тарас Григорович Шевченко

34

Кухаренко, Яків Герасимович (1798–1862) — офіцер Чорноморського козацького війська. В останні роки життя — наказний отаман, генерал. Автор п’єси «Чорноморський побит» та інших творів. Приятель Т. Шевченка.

35

Ненатля — ненаситність, ненажерливість.

36

Карались господом лях и. — Тут мається на увазі поділ території Польської держави в кінці XVIII ст. між Австрією, Пруссією і царською Росією.

Пугач над Уралом — Омелян Пугачов, який очолював антифеодальне повстання селян та козаків на Уралі й Поволжі у 1773–1774 рр.

37

Пікінери — військо, озброєне списами (піками). На Україні цей рід війська було сформовано у 1764 р. з українських козаків та селян. 1793 р. пікінерські полки перетворено на три полки легкої кавалерії.

38

Хавтури — попівські побори.

39

Сиріч (церк. — слов.) — тобто.

40

Варнак — таврований каторжник, спійманий утікач із заслання.

41

Елек (правильно—Ілек) — ліва притока річки Уралу в Казахстані.

42

Іква — права притока річки Стир на Волині.

43

Кайзак на хирю — казах на біду собі. За часів Шевченка казахів називали киргиз-кайсаками, киргиз-кайзаками.

44

Тингиз (казах.) — море.

Арал — «Аральське море». — Прим. Шевченка.

45

Кара-бутак — «невеличка річка». — Прим. Шевченка.

Сингич-агач — «одно дерево». — Прим. Шевченка.

46

В рукопису назви немає. Назва ця редакційна і тут подається

за традицією.

47

Стогна (церк. — слов.) — майдан, широка міська вулиця.

48

Ківот (церк. — слов.) — скринька для ікон; тут — кедрова скринька, в якій переховували релігійні цінності, святощі.

49

Давид — цар Ізраїлю з 1055-го по 1015 р. до н. е., Єрусалим зробив столицею Ізраїльського царства. Внаслідок переможних війн з сірійцями, філістимлянами, маовитянами тощо його держава значно зміцніла. Давидові приписують поетичний дар, що виявився у складанні релігійних пісень, так званих псалмів.

Сподар — господар.

50

Гурій (Урія Хетсянин)—ізраїльський полководець, жінка якого сподобалася цареві Давиду. Щоб усунути Гурія, Давид в одному з боїв послав його на вірну смерть.

Вертоград (церк. — слов.) — сад.

Вірсавія — дружина Гурія (Урія), а потім Давида, від якого вона народила Соломона, що після Давида став царем Ізраїлю.

51

Сикер — хмільний напій.

Кінва — дерев’яна кварта.

52

Анафан — біблійний пророк часів Давида; картав царя за вбивство Урія. На знак каяття Давид нібито склав псалом.

53

Опріснок — прісний, неквашений хліб; корж.

54

Самантянииа — Авісага Сунамітянка, із племені сунамітян, стародавнього народу, що жив, як і євреї, у Палестині.

55

Крин сельний — польова лілея.

56

Ю (церк. — слов.) — її.

57

Рогволод — полоцький князь.

Рогніда — дочка Рогволода, була посватана за київського князя Ярополка, а Володимир, тоді ще новгородський князь, напав на Полоцьк, убив Рогволода і сам одружився з Рогнідою.

Лель і Ладо. — Ладо, за старослов’янською міфологією, — богиня весни й кохання. Лель — її син.

58

Валькірії — богині війни у германців.