Читать «ПОЕТИЧНІ ТВОРИ» онлайн - страница 4

"ОСЬ ВОНА, МОЛОДІСТЬ РОКУ! ПРИРОДИ ЛИЦЕ ОНОВИЛОСЬ... "

Ось вона, молодість року! Природи лице оновилось; Радо підняв хлібороб звичної праці тягар. Передбачаючи зиму прийдешню, в турботі хазяйській, Саду пильнує свого, ниви свої засіва. Скажеш, щасливий оратай. Але щасливіший од нього, Хто залюбки обробив ниву душевну свою. І нерозумний не раз утішається благом тілесним, Старість немудра, проте щастя не може дознать. Ти ж наглядай за душею, яке в ній зело проростає, І не барися полоть, як де недобре зійшло. Все повиполюй мерщій, де ожина і терен пробились. Знай, що багатство глушить слова правдивого ряст. Де проростають свиріпа й часник, висмикуй з корінням, Правди вовік не узрить, хто засмітив почуття. Де височіє кедрина, сокирою там поорудуй, Знай: відкидає господь горді від себе серця. Ще ж уважай: і на доброму древі, бува, наростає Пагоння вовче, лихе - геть пообрубуй його! - Бо хто багато священних книжок прочитає, у того В серці несита пиха і славолюбство росте. Все непутяще поли, а добрі рослини викохуй І щонайперше плекай квітку святу чистоти. Як він горить, променіє, той вицвіт незаймано чистий! Відай: найбільше Христа тішить його аромат

ЕПІГРАМА "МУЗАМ КОЛИСЬ ДЕВ'ЯТЬОМ НА ШЛЯХУ З'ЯВИЛАСЬ ВЕНЕРА"

Музам колись дев'ятьом на шляху з'явилась Венера; З нею - її Купідон; слово зухвале - в устах: «Музи, шануйте мене, я найперша з усіх олімпійців, Всі перед берлом моїм хиляться люди й боги». Мовила. Музи на те: «А над нами, богине, не владна, Наша святиня не ти, наша любов - Гелікон»

НА ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ВАСИЛЯ ТОМАРИ

Круг годовий довершився і знов розпочався. Сьогодні Маємо першу добу, року нового почин, Доля судила тобі, обдарований хлопче Василю, В цей народитися день. Добра то провість тобі. Першим ти пагонцем, хлопче, на світ од батьків народився, Перший чеснотою скрізь, перший і славою будь, Перший і розумом сильним і перший тим даром природним, Що потребує його врода тілесна твоя. Благословення тобі, первакові, послала природа, Що для молодших дітей мачуха гостра була... Так і спорудник всесвітній, створивши Адама найперше, Єву потому створив, меншу в любові його. Радо вітаю тебе, що стільки добра тобі дано: Досить на частку твою бог милосердний поклав. Тільки ж гай-гай! Як багато тобі доручив сотворитель, Згодом немало і сам схоче від тебе узять. Отже, науки і всякої праці берись, не цурайся, І не з наймення лише, будь і ділами Василь