Читать «Ордер на любов (збірник)» онлайн - страница 267

9

«…люди жили-поживали, города, т. е. укрепление имели, оружием не бедны были, что и теперь еще отыскивается в земле, вот тут то они и начали селиться „слободно“, т. е. свободно, где кому как вздумалось; селились отдельными хуторами, т. е. в малом числе, селились и большими селениями, по свободе, отчего и вышло название „слобода“». – Гр. Квітка-Основ'яненко, «О Харькове и уездных городах Харьковской губернии».

10

Я. П. Новицький (1847—1925) – відомий український фольклорист, етнограф і педагог.

11

Базавлук, Бузулук – річка в Дніпропетровській області, права притока Дніпра, довжина 157 км. Базавлуцька Січ – назва Запорізької Січі, яка в кінці XVI – на початку XVIII ст. перебувала на о. Чортомлик або Базавлук. Звана ще Чортомлицькою або Старою Січчю. Базавлуцька Січ – одне з укріплень Запорозької Січі. Зруйнована російськими військами у 1709 році. Після того запорожці спробували збудувати Січ на р. Кам'янці, але змушені були відійти у володіння Кримського ханства, свого лютого ворога. Там з дозволу хана у 1711 році вони збудують в пониззі Дніпра Олешківську Січ.

12

«Як козаки воювали», Дніпропетровськ, «Промінь», 1990.

13

Якщо гребці великої галери робили по 22 удари весел на хвилину (у виняткових випадках, але протягом короткого часу – до 26), що давало швидкість до 8 вузлів, то гребці легких чайок, міцні й витривалі козаки, могли робити до ЗО і більше ударів весел на хвилину, розвиваючи велику швидкість.

14

Цехін – з XIII ст. назва золотого дуката, що карбувався на венеціанському монетному дворі.

15

Капу-кулу, так називалися «слуги, які знаходилися при дверях», себто служки султанового палацу.

16

Ю. Мицик, С. Плохій, І. Стороженко. «Як козаки воювали».

17

Охочекомонний – добровільний, кінний.

18

Очевидно, задля рими (а таке часто трапляється в українському фольклорі) гетьмана Павла Павлюка у пісні названо Степаном.