Читать «Орлі, син Орлика» онлайн - страница 154

32

Ґаджьо – нециган.

33

2.02.1732 року на засіданні таємного кабінету «Секрет короля» в Дуврі Григорій Орлик запропонував «Меморіал» з ідеєю створення незалежної Української держави, підтриманий маркізом де Шовленом і державним секретарем Гаксвілом (див. Хронологічну таблицю).

34

Однією з причин провалу визвольного походу 16-тисячної українсько-польсько-татарської армії, що під проводом Пилипа Орлика намагалася очистити Україну від росіян у 1711 році, стала свавільна поведінка татар щодо українського населення, в результаті чого місцеве населення швидко налаштувалося проти всього зведеного війська (див. Хронологічну таблицю).

35

У серпні 1732 року Григорій Орлик зустрічався з Каштан-Гіреєм. Саме тоді останній пообіцяв схилити нового великого візира Ваган-пашу до співпраці з королем Франції, без чого переговори 3.05.1733 року були б неможливими. А на прощання запевнив гетьманича, що у разі необхідності навіть без вищого наказу Порти кримці вдарять на росіян в Україні (див. Хронологічну таблицю).

36

Великий кінний екіпаж для подорожей з усіма зручностями.

37

Це сталося 24 вересня 1733 року (див. Хронологічну таблицю).

38

Окрім діаманта вартістю 10000 екю, Луї XV нагородив Григорія.

Орлика графським патентом на ім'я кавалера де Лазіскі, а придворний живописець Фрагонар дістав оплачене замовлення на виконання його портрета. Але найголовніше полягає в тому, що султан мав звільнити гетьмана Орлика з тим, щоб він все ж таки очолив козацьке повстання (див. Хронологічну таблицю).

39

Ця легендарна дівчина більш відома як Лорелея.

40

Оригінальна легенда виглядає дещо прозаїчніше. Рибальська дочка Лора (Лореляй, Лаура) з містечка Бахарахе стала коханкою володаря замку Штальєк, проте через деякий час набридла йому і була відправлена назад додому, після чого замкнулася у собі, стала відлюдькуватою. Зважаючи на «підозрілу» зміну поведінки, Лору звинуватили у таємному чаклунстві з метою повернути втрачене кохання. Дівчина заприсягнулася місцевому єпископу, що мріє про єдине – стати монахинею. Супроводжувати Лору в монастир зголосилися троє лицарів, але коли кортеж виїхав на берег Рейну, дівчина побачила колишнього коханця… і від розпачу кинулася у вир. Так вона перетворилася на русалку Лореляй, а конвоїри миттю закам'яніли й обернулися на «скелю трьох лицарів» – Dreiritterstein (нім.). Про скарби Нібелунгів, буцімто заховані у вирві під скелею Лореляй, розповідає інша легенда. Вірш Й. В. Гете, присвячений русалці-чарівниці, історії невідомий. Світове визнання легенда дістала завдяки Генріху Гайне (його вірш, покладений на музику Фрідріхом Зільхером, датовано 1824 роком), хоча до нього історію Лореляй використовували у своїх творах К. Брентано, Н. Фоґт, О. Г. фон Лебен, інші поети і навіть О. С. Пушкін («Русалка»).