Читать «Мелодія кави у тональності кардамону» онлайн - страница 95

Анна взяла чистий аркуш паперу і глянула кудись у простір вікна перед собою. Завтра прийде посильний від Адама, і здалося б написати відповідь, але що писати? Знов вишукувати причини для того, щоб не зустрічатися? Чи ж є у неї ті причини?

Підперши рукою голову, вона взяла зі столу одне з пер і замислено почала покусувати його кінчик. Адам має знати, що вона не навмисно уникає його, що теж хотіла б побачитися, що любить, що…

Продовжуючи задумливо крутити перо у руках, Анна машинально вмочила його декілька разів у чорнило, тоді, сама не зрозумівши як, не лише перемазала чорнилом пальці, але й поставила на чистому аркуші паперу величезну чорнильну пляму.

Здивовано озирнувши результати своєї праці, Анна відклала перо і заходилася відтирати з пальців плями. Треба сказати пані Беаті про родину на Байках і попросити, щоб відпустила до них у гості. Це брехня лише наполовину, бо родина на Байках у неї таки є. А ще треба переконати пані Беату в тому, що ці відвідини не зашкодять виконанню обов’язків компаньйонки. Важче позбутися покоївки, яку їй обов’язково нав’яжуть, бо молодій панні не можна виходити з помешкання без супроводу. Хоча… Враховуючи те, що покоївка пані Беати не любить брати на себе зайву роботу, то з нею теж можна без проблем порозумітися.

Проморочившись із листом добру годину і перепсувавши три аркуші паперу, Анна заледве спромоглася написати декілька рядочків, проте була цілком задоволена. Уперше не лише пообіцяла Адамові зустрітися з ним, але й попросила подбати про місце зустрічі.

Склавши лист удвоє, Анна заховала його в шафу. Адам розсердився на неї, але вона сама винна, бо надто довго вагалася і відмовляла в зустрічі. Він втратив терпіння. Цікаво, як це вплине на їхні стосунки?

Передавши через посильного лист, Анна з острахом почала очікувати на відповідь, проте незабаром зрозуміла, що її побоювання марні. У листі від Адама нічого несподіваного не було. Він сприйняв її згоду як щось цілком зрозуміле і взяв ініціативу у свої руки. Їй залишилося лише слухняно виконувати його волю.

Розділ 2

Усі проблеми залагодилися доволі вдало, проте в день побачення Анна все одно почувалася неспокійною. У голові роїлося безліч суперечливих думок, вона вагалася, не могла вирішити, як поводитись, і врешті відчула, що не годна сама себе зрозуміти.

Щоб якось заспокоїтися, підійшла до вікна і визирнула на вулицю. Надворі так сонячно і тепло, ніби то вже не весна, а справжнє літо. Навіть нову батистову сукню можна вдягнути. Анітрохи не холодно.

Анна витягнула з шафи сукню, вдягнула її і, ледь нахиливши голову, оцінююче глянула на своє відображення у дзеркалі. Блідо-жовта сукня у делікатні бутони білих квітів не лише гарна, але доречна для буденного візиту. Не надто складного крою, вона, проте, підкреслює всі переваги фігури саме так, щоб це не виглядало непристойно. Невеличкий виріз лише ледь акцентує увагу на грудях, широкий пояс охоплює вузеньку талію, а пишні спідниці підкреслюють маленькі ступні та гарно колишуться в такт ході. Усе доволі безневинно та мило. Єдина проблема — Адам призначив побачення на Байках, а це, як для самотньої прогулянки, трохи задалеко.