Читать «Україна: історія» онлайн - страница 488

І Україна зробила крок, який промовисто підкреслив це: 24 серпня 1991 р. республіканський парламент майже одностайно прийняв Акт про незалежність України. Одна за одною інші республіки зробили те ж саме. А у вересні з СРСР формально вийшли прибалтійські держави. У Москві Горбачов, а невдовзі Кравчук у Києві зреклися керівних посад у партії. У ці ж дні за співучасть у спробі перевороту діяльність комуністичної партії була припинена. Стало очевидним, що існування збудованих Леніним структур наблизилося до кінця.

Українці, як і інші народи колишнього Союзу, як і, зрештою, весь світ, ясно побачили, що закінчується ще одна історична епоха.

* * *

На початку цієї книги ми зазначали, що бездержавність і чужоземний контроль над соціально-економічними процесами на Україні будуть центральними темами нашої оповіді. Вони й справді великою мірою допомагали пояснити, чому така багата країна була постійно убогою і нещасливою, чому почуття національної ідентичності було таким слабким серед українців і чому вони були практично непомітними у світовій спільноті. Сьогодні Україна стоїть на порозі здобуття повноцінної державності, остаточно перебирає контроль над своєю долею і входить як визнаний член у сім'ю цивілізованих країн світу. Це велика підстава для надії й віри в те, що майбутнє нації буде значно світлішим, ніж її минуле.