Читать «Якби» онлайн - страница 126

…Над нею розкрилася парасолька…

Ніка навіть не помітила, звідки вона взялася, — просто розкрилася, і потоки води пішли повз. І вона почала дихати. Підвела голову. І її освітила та сама осяйна посмішка.

— Ви сказали «після дощику в четвер», але забули взяти парасольку… — сказав він, підхоплюючи її під руку.

— Може, перейдемо на ти? — сказала вона…

Примітки

1

З листа Володимира Войновича до Брежнєва.

2

Василь Стус.

3

О. Грін «Пурпурові вітрила».