Читать «Роман про Батьківщину» онлайн - страница 71

тільки не знаю чи тут мені вийде може вже аж по тій райській ітиму

вогонь у печі горить дивлюся на нього і очі відпочивають любила на вогонь дивитись як очі

у мене від шиття боліли то не було кращого ліку ніж при вогні посидіти вогонь мені їх

вигрівав так і на старості я собі очі любила вогнем прогріти тільки з плити газової не такий

вогонь як живий вогню я не боялась він мені рук не пік ніколи то я могла свічку долонею

погасити і слідів на шкірі не було знати і рука не боліла і жар могла з печі голими руками

вигрібати то все мачуха дивувалась що у мене такі руки і казала що як я дивлюсь то аж

очима пропікаю що очі у мене як вогонь може вони у мене такі і є бо я дуже багато на вогонь

дивилась

вода коли дуже холодна то аж зуби ломить жаби люблять чисту воду якщо у криниці жаба

живе то вода там чиста воду у відро набираю аж по вінця так щоб аж переливалася поки

донесу до хати порозхлюпую то всі ноги мокрі а я завжди босоніж ходила по воду аж до

глибокої осені поки сніг перший випаде підошви такі ставали чорні та зашкарублі як земля

але мені так було гарно і не холодно ніколи не мерзли у мене ноги

як чиста вода сниться то добре а брудна чи каламутна на хворобу чи на якийсь клопіт є вода

м'яка нею добре вмиватися шкіра буде гладенька як оксамит а від твердої води шкіра твердне

і лущиться як соди у тверду воду кинути вона м'якшою стане

мені з водою як із вогнем було добре любила я воду бо вона спокійна все мені дивно було

звідки той спокій береться як ходила прати до річки то все у неї випитую як їй виходить так

спокійно текти прошу щоб вона мене спокою навчила а вона мені каже що я й сама навчуся

як пісок порахую той що у неї на дні так вона собі з мене жартувала тепер вже як роки

стекли я навчилася того спокою хоч волосся мені сивіло від того що я бачила й чула і скільки

тих років було що я порахувала би пісок із дна річчиного до піщинки

водохреща припадають коли дуже сильні морози такі що аж дихати тяжко бо повітря

холодне я ним починаю задихатися хапаю його часто й мало а воно колюче а ще губи

замерзають і слова до них приклеюються так що й не повіддираєш і нічого сказати не можна

бо слова не хочуть виходити у великі морози люди мало говорять більше мовчать думають

теж мало бо думки від морозу тоншають їх і не видно бо на думання сила потрібна а вся вона

на те щоб зігрітись іде на водохреща батько привозить святої води з церкви і вона стоїть у

нас у великому відрі ми її потрохи п'ємо це така вода від якої всякі недуги минають її треба

щоб не тільки люди а й звірята пили тоді вони здоровішають нашому котові я теж даю

попити і сама п'ю на водохреща можна з усяким звіром і з усякою рослиною говорити бо це

такий день що все живе до людини говорить

волосся буває густе й рідке довге й коротке кучеряве й хвилясте дівчата щоб було кучеряве

накручують на ніч на палички пов'язують хусткою і так лягають спати і то дуже боляче зате

на ранок будуть гарні кучері якщо випадає волосся то недобре може бути від хвороби як

печінка хвора то волосся сиплеться ламається і на кінчиках січеться треба пити коси