Читать «Роман про Батьківщину» онлайн - страница 59

лицаря сумного образу в гості нехай би розповідав мені історії про велетнів чарівників про

дульсінею звісно достойний лицарю я також захоплююсь нею готова визнати що у світі

немає гарнішої жінки про чесноти її знають у всіх чотирьох кінцях чи кутках світу коли вона

сумує журяться квіти й зірки коли вона усміхається на землю приходить літо

Горло болить шалик на шиї не міняє ситуації себто не знімає болю температура є її не

повинно не бути за вікном гамір люди розмовляють дуже голосно скажіть коли привезуть

масло а масло сьогодні вже було його розібрали приходьте завтра а о котрій воно буде я ж

вам кажу приходьте завтра воно може бути зранку а може бути в обід тому я можу вам

тільки сказати щоб ви приходили завтра а якщо завтра я прийду а його знов не буде тоді

прийдете післязавтра масла не буває також цукру ковбаси зубної пасти шкарпеток бритв

цікаво чи ти там голишся чи може носиш бороду не можу тебе уявити ніколи не бачила тебе

з бородою кашляю думаю про тебе кашляю запиваю кашель теплою як сльози водою

Ніхто ніколи нічого не знає напевно листи доходять чи не доходять і де саме вони губляться

і чи є такі люди які стежать за тим щоб листи доходили до адресата я пишу до тебе листи і

вони кануть у лету летять у якусь безодню але я справді невтомна я готова тобі писати про

одне і те саме вдесяте вдвадцяте втридцяте дороги спочатку ідуть паралельно одна одній

потім чомусь сходяться і заплутуються закони евклідової геометрії тут чомусь не

спрацьовують у трикутнику може бути два прямих кути і коло може бути бездоганно

квадратним вам виб'ють зуби одразу якщо вас таке не влаштовує я не знаю чи у нас працює

пошта телефон телеграф чи їх іще не скасовано я знаю що краще не писати не говорити не

думати краще безконечно спати хоча іноді доводиться прокидатись закони фізіології поки

що чомусь діють я прокидаюся дивлюсь на годинник сьома ранку це мало а може й багато я

виходжу на вулицю якби в мене був собака я б його вигулювала життя мало би більше сенсу

себто було би менше безглуздим я ходжу по вулицях і рахую квадратні кола плит і думаю що

я мабуть потихеньку з'їжджаю з глузду а ще відчуваю себе у світі магазинів світлофорів і

перехресть не так упевнено як почувалась учора на роботі начальник спитав ви ще досі його

чекаєте киваю раз удруге і втретє знаєте напевно ви хвора

Охочих поставити мені остаточний діагноз із кожним днем більшає навколо мене рояться

рої тих хто мене по-справжньому і по-дружньому жаліє готовий допомогти підставити плече

руку ногу підштовхнути чорно-білі квадрати шахівниці королева захищає короля мат за три

ходи йдемо покурити на сходи покуримо порозмовляємо на сходах не можна говорити бо

сходи мають вуха так само як і стіни а ми будемо говорити про речі безневинні і дозволені

який розмір взуття у твоєї дочки у мене залишились чобітки й сандалі від лесі можу тобі

принести я буду тобі дуже вдячна їй подобається у школі вчителька жаліється що вона дуже

погано пише літери не вміщаються у рядках ясно що їй нецікаво вчора вона читала під

партою про вінні-пуха було б усе добре якби її не викликали і не запитали як називається