Читать «Леся Українка. Зібрання творів у 12 томах. Том 3» онлайн - страница 20

(Смібться, Люба теж.)

Любов

От так атестат старим кавалерам! Чи то й старим паннам такий самий?

Лікар

Бог з ними, я їх боюся зачіпати, се, знаєте, gens irritable ^.

(Сщеться.)

Сан я, Милевський, Орест, Острожин і панночки. Саня з робочим кошиком, перша панночка з вудкою, друга з сачком. Острожиц несе посуду з приманкою для риби, Милевський — плед, килимок і складаний стільчик. Милевський прямує до лікаря, переймає стільчик з правої руки в ліву і вітається з лікарем.

Милевський

Почув я з хати олімпійський сміх і зараз подумав: вначить, наш ескулап тут! (Завваживши вудку.) А, і ви узброєні?

Лікар

Та що ж, думаю собі, ачей же й на мене якийсь дурний карась набіжить, невже ж я дурніший від усіх карасів, щоб так-таки ні одного не вловити?

Милевський (до лікаря)

Ну, то ходім разом, виберем місце.

Виходять обидва.

ВИХІД VII Ті ж без лікаря і Милевського.

Орест (підходитр до Любові)

Добридень, Любо! (Тихше.) Ти підеш з нами?

Любов

(холодно)

Добридень. Ні, не піду.

Орест

Чому?

Любов

Так, без мене обійдеться. (Повертається до Сані.) Здорова! Вй були аж у місті?

1-ша панна (оддалі стоїть, з Любов'ю не вітається, незнайома) Оресте Михайловичу, у мене гачка нема! Поможіть. Орест підходить нехотя до неї. Любов прикро глянула в той бік.

Саня (до Любові)

Так, от і Ореста Михайловича зустріли там, на пристані, в чаянії парохода, та й забрали з собою.

(Виходить, обмахуючись листком пальмовим>)

Острожин (вітається з Любов'ю)

Що це ви, Любов Олександрівно, до наших parties do plaisir ¹ не пристаєте? Чи здорові?

Любов

(неуважно, все поглядаючи на Ореста і 1-иіу панну) Ви давно приїхали? Я якось не чула!

Острожин

Ні, недавно! (Глянув на посуду з приманкою, що держить в руках, стиха промовля.) Фу, однак, се досить противна штука!

(Нишком одійшов і поставив долі.)

1-ша панна

(говорить з Орестом під час розмови Люби з іншими) Ви, здається, нудитесь сьогодні, Оресте Михайловичу?

Орест

Ні, то вам так здається. \

1-ша панна

Ні, у вас чудна натура, ви, наприклад, казали, що вам тут не пишеться, а тим часом ви на лоні природи...

Орест

Часом одного лона природи буває мало...

1-ша пан п а (кокетливо спускає очі)

Так, се правда.

¹ Розваг (франц.).— Ред.

Орест

Недарма люди завжди старались заселити порожні ліси і води німфами, русалками, взагалі чимсь живим, хоч би й фантастичним, вимареним. Окрім того, для літературної роботи треба духовної рівноваги, певне...

Острожин

(озивається)

Навпаки, літератор наших часів мусить відчувати на собі всі підвищення і пониження температури громадського організму.

Орест (не вважаючи на нього)

От сеї-то рівноваги я не вмію осягти самохіть. Я не належу до школи parnassiens ^.

Любов

(озивається різко)

Але я не думала досі, що ви до символістів належите!

Орест

Я? До символістів?

Любов не відповідає. До неї підходить друга панна, вітається.

Любов

Давно ми з вами не бачились.

Острожин (до Сані)

А мені подобаються символісти.