Читать «Міжнародне єврейство» онлайн - страница 61

IX. Історичні основи європейського світового панування

«Ми є народом — нацією. Коли ми падаємо, ми звертаємося в революційний пролетаріат, в унтер-офіцерів революційних партій. Коли ми йдемо в гору, разом з нами росте страшна сила наших капіталів».

Теодор Герцль.

З появою цих статей закляття, що лежало доти на єврейському питанні і на єврейській програмі світового панування в нашій країні, припинилося. Стало можливим користуватися словом «єврей» під час обговорення серйозних питань без страху і залякувань. Дотепер право користуватися цим словом складало особливий привілей єврейських публіцистів, що застосовували його винятково з метою добре обміркованої і доброзичливої пропаганди. Вони отримали навіть можливість вимагати вилучення з програми шкільного викладання деяких місць із Шекспіра, посилаючись на невдоволення, яке вони викликають серед євреїв, або видалення з Бостонскої бібліотеки картини Саргента, тому, що вона зображувала синагогу в занепаді. Але якщо з неєврейської сторони робився який-небудь натяк на те, що неєврей розкусив єврея, то з неймовірною швидкістю починався крик про упередженність.

Наслідком цього стало таке обмеження в речах, приклади якого рідко можна було зустріти в нашій історії. — Наприклад, на одному святковому обіді, один з ораторів вжив у своїй мові слово «єврей», бажаючи позначити ним діяльність одного єврейського банкіра. Один з гостей, єврей, підхопився і звернувся до оратора з питанням, чи вважає він пристойним для американця, вживати це слово для позначення цілої нації. Оратор відповів із упевненістю «так», що було зустрінуто загальним схваленням слухачів. У тій місцевості, де цей випадок мав місце, мова ділових людей довгий час були зв'язана тим неписаним законом, що говорив, що євреїв ні в якому разі не можна називати євреями.

Ще рік тому назад ніхто не міг би подумати, що така газета, як «Chicago Tribune», визнає за правильний політичний крок для щоденної газети помістити редакційну статтю про єврейську програму світового панування, причому на першій сторінці й у першому стовпці, а в заголовку надрукувати жирним шрифтом слово «єврей» і залишити в тексті статті це слово скрізь без зміни. Звичайно робили так, як робила одна газета східних штатів: скрізь, де в статті зустрічався вираз «міжнародний єврей», його заміняли словом — міжнародний «фінансист».

Отже 19 червня 1920 року «Chicago Tribune» помістила на першій сторінці, у першому стовпці каблограму свого спеціального кореспондента Джона Клайтона під заголовком: «Троцький веде єврейських радикалів до світового панування. Більшовизм тільки знаряддя для досягнення визначеного плану». Початок її говорить:

«Протягом останніх двох років, офіцери розвідки і співробітники різних секретних служб Антанти доносять про всесвітній революційний рух поза більшовизмом. Спочатку ці двы течії в повідомленнях змішувалися в одну, але в даний час сліди, на які вдалося напасти, все більш і більш розплутуються». Ми вже мали випадок помітити, що і наша розвідка мала у своєму розпорядженні такі ж зведення, хоча, треба думати, у силу єврейського впливу на уряд, розвідування не велося з належною витримкою. У всякому разі ми знаємо з єврейських джерел, щоб не називати інших, що Міністерство Юстиції Сполучених Штатів протягом останнього часу зацікавилося питанням настільки, що приступило до розслідування. Так чи інакше гідно уваги, що урядові чини Антанти виявляли інтерес до цього питання протягом двох років. Це — факт, що повинні собі помітити ті особи, що зтверджують, що все це питання вигадане німцями.