Читать «Міжнародне єврейство» онлайн - страница 46

Генрі Форд

Але це ще не все.

«Людина, що працює більш, ніж хто-небудь інший, щоб зберегти американських робітників від радикалізму, є єврей — Самуіл Гомперс». Цей факт читач повинен собі замітити: американські робітники керуються євреєм. І далі «професійний союз робітників по виготовленню готового плаття, союз дуже сильний і дуже великий, найдужчий супротивник Гомперса, діє під керівництвом єврея Сіднея Хілльмана».

Зовсім як у Росії. Обидва крила американського політичного життя і руховий нерв усередині нього знаходяться під керівництвом євреїв. Цей факт повинен визнати і сам Хард, всупереч своїм щирим намірам, як такий, що випливає з його статті.

Середня ж партія, «ліберальний центр», як її іменує Хард, що поєднує всі проміжні течії, ще чекає із своїми Брандесами, Макками і Феліксами Франкфуртерами опису цих панів, діяльність яких з часу перемир'я могла б дати матеріал для дуже цікавої глави.

Хард із похвалою називає ще два імена: барона Гінцбурга — він, бо, єврей, «вірна людина» російського посольства — і посланника Бахмєт'єва, представника недовгого російського Тимчасового Уряду. Інший єврей, за словами м.Харда, керує російським інформаційним бюро, повідомлення якого розміщуються багатьма нашими газетами; ім'я його добре відомо читачам газет. Це — А.И.Закк. Список цей далеко не повний, але все-таки він багато чого говорить, і документи, чию сміхотворність так хочеться довести Харду, отримують завдяки йому особливе значення. Мимоволі приходить у голову, що документи ці залучили до себе таку увагу тому, що особи, знайомі з ними, бачать в них не тільки те, що хочеться бачити Харду, але і щось інше, більш дивне, і приходять до переконання, що документи ці створили єврейське питання. Адже, якби крім них нічого не існувало, то і Хард не написав би своєї статті та й «Метрополітен» її б не надрукував. Заслуга Харда полягає в тому, що саме там, де цього не можна було очікувати, він підтвердив, що єврейське питання існує і повинне бути з'ясоване. Той невідомий, по чийому замовленню була написана стаття «Велика єврейська змова», мабуть, сам відчув необхідність це зробити.