Читать «Міжнародне єврейство» онлайн - страница 108

Євреї здавна вели свій власний спосіб життя і самокерувалися під владою Кагалу, спілкуючись з місцевим державним керуванням тільки через своїх уповноважених. Це був самий яскраво виражений комунізм, що коли-небудь, бачив світ, за винятком Росії. Виховання, санітарія, збори, сімейні справи, - усе це стояло під безпосередньою владою небагатьох, які складали собою урядове судове місце. Особи, що складають цю присутність, не обиралися на час, але посада їхня частіше переходила без перерви з покоління в покоління протягом довгого часу; те ж потрібно сказати і про сучасну владу рабинів. Уся власність кагалів вважалася загальною, що не заважало, однак, ватажкам робитися багатими. Такі кагали або ради існували в Римі, Франції, Голландії, Німеччині, Австрії, Росії, Данії, Італії, Румунії, Туреччині й Англії. У Сполучених Штатах ця ідея отримала свій розвиток у зв'язку із синагогами і національними й інтернаціональними єврейськими таємними товариствами.

Кагал є спадкоємним єврейським політичним укладом під час розсіювання цієї раси серед народів. В урядових судових місцях вищого порядку інтернаціональний характер Кагалу яскраво виступає назовні; число таких вищих місць зростало в міру поширення євреїв по земній кулі. Єврейська Енциклопедія говорить про «раду трьох країн» і про «раду п'яти країн», що за старих часів являли собою міжнародний зв'язок. В даний час стало важко отримати ясне уявлення про ці установи, як і взагалі про все, що стосується цих речей. Останній конгрес Сіоністів у Лондоні, на якому безсумнівно, хоча напевно і не в порядку публічного обговорення, отримали вирішення багато питань, що стосувались євреїв всіх країн, можна було б назвати «радою тридцяти п'яти країн», тому що члени його прибули з найвіддаленіших країн: з Лапландії і Південної Африки, з Персії і Нової Зеландії. Метою цих світових урядових інстанцій було з'єднання Євреїв, і протоколи їхніх засідань маються з часів віддалених сторіч. У такий спосіб у тому, що відбулося в Росії, нового нічого немає. Це є лише та форма панування, нав'язана єврейськими революціонерами неєврейської Росії, у якій єврейство виховане з найдавніших часів свого зіткнення з іншим людством. Взагалі Радянська Росія зробилася можливою тільки тому, що 90 комісарів зі ста є євреями. Те ж треба сказати і про Радянську Угорщину; якби там не було Бела Куна - «Над-Червоного», - і якби, з 24 його комісарів 18 не були євреями, Радянської Угорщини не могло б бути. Євреї є єдина народна група, що знає пристрій кагалів і вміє за допомогою них керувати.

Телеграма від 12 серпня 1920 року агентства «United Press» кидає світло на внутрішнє споріднення радянської системи з єврейським духовним ладом. Телеграма говорить про положення в польських містах і селах, що були зайняті більшовицькими військами під час їхнього наступу: «Місцеві єврейські громади негайно утворюють ради і комуністичне керування». Зовсім натурально. Можна тільки помітити, це знаходиться в повному протиріччі з розповідями, що постійно зустрічаються в пресі, про страждання євреїв під владою рад і про їхню відразу до червоного. Проте все те, що ми про це знаємо з великої преси, є ні що інше, як чисто єврейська страва, і свідчення очевидців цьому суперечать. Так члени «Американської Допомоги» повідомляли, що робота їхня у Польщі значно ускладнюється, тим, що єврейські домовласники вимагають неймовірно високої плати за приміщення. Інші розповідають про те, що хоча залізничний тариф у так званих голодуючих місцевостях збільшений у десять разів, найкращі і дорогі потяги наповнені винятково євреями. Про свою подорож в Угорщину один говорить: «Угорці грошей не мають, але в євреїв вони є».