Читать «Міжнародне єврейство» онлайн - страница 104

«Ми виступимо визволителями робітничого класу» — це вже відбулося і відбувається. «Ми зосередимо думки невірних на промисловості і торгівлі». І це відбулося. «Ми створимо сильну централізацію в справах керування для того, щоб міцно тримати в руках усю державну силу». І це вже майже скрізь стало фактом. «Ми станемо на сторону всіх визвольних партій і будемо поставляти їм ораторів». І це сталося. «Ми примусимо збільшити заробітну плату». Сталося. «У той же час ми викличемо повсюдне збільшення цін на всі предмети першої необхідності». — Сталося. «Ми похитнемо основи виробництва тим, що прищепимо робітникам анархічні ідеї» — і це вже стало фактом.

«На доказ того, що європейські уряди невірних знаходяться в стані поневолення, ми виявимо нашу могутність у злочинах і насильствах, тобто урядом терору». (Проток.7). Хто гляне на Росію, подивиться, як поводяться керівні міністри Англії, Франції й Італії стосовно Рад, і уявить собі все «поневолення» цих діячів, іменоване делікатно «політичною обстановкою», (щоробиться усе заплутаніше і заплутаніше, у міру того як намагаються досягти зворотного), хто побачить страждання Європи від рани, лікуванню якої свідомо перешкоджають, той повинен сказати: воістину і це сталося! «Наші плани не повинні відразу руйнувати всі існуючі установи. Лише спосіб їхнього функціонування підлягає зміні і вся їхня діяльності повинна бути спрямована згідно з нашими планами». І це сталося.

«Ми осідлаємо пресу і будемо міцно тримати вудила». Сталося. «Вудила» у даний час сильно підтягнуті в Сполучених Штатах: видавці могли б багато розповісти з цього приводу.

«Якби хто і захотів писати проти нас, то ніхто його статей друкувати не стане». У багатьох випадках це стало вже фактом, а для преси, що є простим ґешефтом, це сталося остаточно.

«Для заохочення спекуляції ми будемо заохочувати спрагу невірних до розкішного і звабного способу життя». Сталося.

«Всяку спробу пручатися ми повинні знищити тим, щоб країна, що посміє нам пручатися, була втягнута у війну із сусідньою державою. Якби всі сусідні країни з'єдналися для того, щоб встати проти нас, ми повинні викликати світову війну». (Проток.1). Вислів «світова війна» то й самий, котрим користувалися Нордау і Розенталь. «Герцль знає, — сказав Нордау в 1903 році, — що ми стоїмо перед страшним потрясінням всього світу». «У всій Європі, користуючись її ж зносинами, і в інших частинах земної кулі, ми повинні посіяти безладдя, розбрати і взаємну ворожнечу». Це сталося. «У цьому для нас криється очевидна вигода, тому що цим способом ми отримаємо повагу всіх країн, тому що вони будуть думати, що ми маємо силу по нашому розсуду викликати безладдя і знову встановлювати порядок». Це також сталося. Доповідач 1896 року сказав правду, коли він говорив «про важливі події, до яких ми йдемо в потоці великих криз». Гасло «без анексій» не тільки, оскільки того хотіли Протоколи, майже здійснився в дійсності, але завдяки йому одночасно назрів цілий ряд подальших планів. «Без анексій», як вираження політичної моралі, справа особлива; зовсім іншою є вимога «без анексій», коли її виставлюють для того, «щоб війни зробилися чисто економічною справою і щоб народи зрозуміли перевагу нашої могутності завдяки тій допомозі, що ми робимо». Світ бачив у програмі «без анексій» вираження політичної моралі; інша програма, що користувалася цим моральним вираженням лише як засобом, залишалася схованою.