Читать «Міфи Давньої Греції» онлайн - страница 125

ГЕКАТА — богиня чародійства, чаклунства, володарка страховищ і привидів. Насилала на людей жах і тяжкі сни.

ГЕЛІАДИ — дочки бога Геліоса, сестри юного Фаетона. Після загибелі брата перетворилися з горя на стрункі тополі

ГЕЛІКОН — гора в західній частині Беотії. Давні греки вважали її оселею Аполлона й Муз.

ГЕЛІОС — бог сонця, брат Еос і Селени. Щоранку здіймався з Океану на вогненних конях, увечері спускався на заході, вночі об’їздив човном північну частину землі, щоб уранці знову з’явитися зі сходу.

ГЕЛЛА — дочка володаря Орхомена Афаманта і богині хмар Нефели. Тікаючи разом із своїм братом Фріксом від лютої мачухи на золотому овні, впала в воду і потонула.

ГЕЛЛЕСПОНТ — протока поміж Європою і Малою Азією (тепер — Дарданелли). Названа на честь орхоменської царівни Гелли, що тут потонула.

ГЕРА — старша дочка Кроноса і Реї, Зевсова дружина, найповажніша серед богинь. Мати Гефеста, Арея і Геби. Покровителька родинного життя і шлюбу. Мала владну й жорстоку вдачу, переслідувала своїх суперниць та їхніх дітей, зокрема Геракла. Греки зображували її жінкою величної і суворої вроди.

ГЕРАКЛ (рим. ГЕРКУЛЕС) — син Зевса і смертної жінки Алкмени. Втілення сили, мужності, відваги, всіх найкращих рис грецького народу. Уславився своїми неймовірними подвигами. Після смерті Геракла Зевс узяв його на Олімп і одружив із Гебою.

ГЕРАКЛОВІ СТОВПИ — дві високі скелі з обох боків Гібралтарської протоки, які нібито поставив Геракл, дійшовши до цього «краю світу». В переносному значенні гераклові стовпи — крайні межі чогось.

ГЕРІОН — велетень із трьома тулубами, що зрослися докупи. Мав великі стада корів, які забрав у нього Геракл (один із Гераклових подвигів).

ГЕРМЕС (рим. МЕРКУРІЙ) — син Зевса і німфи Майї, Атлантової дочки. Вісник богів, бог торгівлі й ремісництва, опікун подорожніх. Супроводив також душі померлих в останню путь — до підземного світу. Неперевершений у спритності й красномовстві

ГЕСПЕРІДИ — дочки титана Атланта і вечірньої зірки Гбспер. Жили на краю світу в великому саду, де під охороною дракона достигали золоті яблука.

ГЕСТІЯ — дочка Кроноса і Реї, Зевсова сестра, богиня домашнього вогнища, покровителька міст і держав

ГЕФЕСТ (рим. ВУЛКАН) — бог вогню і ковальства, син Зевса і Гери. У суперечках богів завжди тримав сторону матері, за що Зевс якось скинув його з Олімпу. Упавши на скелястий острів Демнос, Гефест відтоді став шкутильгати. Єдиний з богів, що не цурався фізичної праці: кував блискавки для Зевса, будував олімпійцям палаци тощо.

ГЕЯ — могутня богиня землі, виникла з безмежного Хаосу. Породила небо, море, гори, людей, богів, діти Тартара й Геї

ГІГАНТИ — велетні із зміями замість ніг. Гіганти змагалися з олімпійцями за владу над світом. Ця боротьба — гігантомахія — тривала довго, і тільки з допомогою Геракла боги перемогли.

ГІМЕНЕЙ (ГІМЕН) — юний бог шлюбу, якого викликали у весільних піснях — «гіменеях». Греки зображували його вродливим юнаком із смолоскипом і квітами в руках.

ГІПЕРМНЕСТРА — одна з Данаїд, що стала дружиною Лінкея і врятувала йому життя всупереч батьковій волі.