Читать «Смак свіжої малини» онлайн - страница 46
Ізабелла Сова
— Так уже й вляпується! По-перше, вона знає, що робить. А по-друге, з Віктором усе гаразд.
— Інспектор Ґаджет. Усе найвищого ґатунку, аж по кінчики залакованого волосся. Сорочка від «Армані», на ногах Бразилія, а на задку «Кельвін Кляйн».
— Він доглянутий.
— А як на мене, це ходяча «ґаджетівщина». І він узагалі не матиме жодних докорів сумління.
— Звідки ти знаєш?
— Знаю. Змінимо тему, гаразд?
— Гаразд. Що там у ректора? Ти ходила?
— Так, минулого понеділка.
— Придумав?
Вона кивнула.
— Розповіси мені?
— Нічого страшного. Маю підтягнути його сина з хімії та з англійської. Пацан ледве склав випускні в технікумі, а за місяць має вступні до універу. Досі він відкараскувався як тільки міг. Утікав з уроків, не ходив до репетиторів. Ректор гадає, що я добре на нього вплину. Ми вже мали перше заняття.
— І як воно?
— Він знає хімію краще від мене.
Що ж зробити? Сходити до Губки? Нині він не працює. Знаю, напишу на аркушиках прізвища знайомих і тягнутиму жереб. Кого витягну, до того зателефоную. Йолька. Ще раз. Знов Йолька. Ну гаразд, тягну останній раз. Йолька.
— Привіт, Йолю. Ти зайнята?
— Так, але коли я не була зайнята?
— Купила сукенку?
— Сьогодні вранці, і знаєш, кого я зустріла? Властиво, не знаю, чи повинна тобі казати…
— Тепер уже мусиш, бо непевність мене вб'є.
— Дівчину Рафала. Вона також міряла сукні. Мала на пальці твою обручку. Такий золотий перстеник із кількома перлинками?
— Так, це він. Рафал збирався повернути його ювеліру, принаймні він так казав. — Ну й халепа, я несподівано відчула жахливу втому. — Мабуть, на сьогодні з мене досить.
— Малино, не клади слухавку. Слухай, Рафал нібито вагається.
— Вони заручені.
— Ти теж колись була. Рафал якось уже намагався дати задній хід. Ця на нього тисне, є шанс, що це його відлякає. Ти мусиш почекати.
— Знаєш що, Йолю! Це триває вже майже півроку! Саме час сказати собі «досить». — Я поклала слухавку, не чекаючи Йольчиних добрих порад. А потім почовгала до кухні, де поглинула половину вмісту холодильника. Дракон повернувся!
— Не купуватиму чергових заколок, поки не відпущу волосся (принаймні до підборіддя).
— Не дозволю собі повестися на черговий диск із програмою з вивчення іноземних мов. Досить, що я маю вже шість: з угорської, есперанто, шведської, латини, арабської та японської.
— Не купуватиму чергові тренажери для моєї домашньої «качалки». Досить з мене велотренажера, бігової доріжки, еспандера й гантелей, вкритих сторічним порохом.
— Не купуватиму чергового лаку для нігтів кольору «neon green». Адже нема що малювати, все обгризене.
— Покину марити про Рафала.
— Не сидітиму в його улюблених кнайпах, чекаючи на чудо.