Читать «Руфін і Прісцілла» онлайн - страница 56
Леся Українка
Бо я перенесу цю справу
на суд до твого мужа.
Матрона
Дуже добре.
А поки що, добродію, прошу
мені не заважати слухать справи
і більш не озиватися до мене,
бо все одно відповіді не буде.
Комонник
Добродійко…
Авреліє…
Матрона
Панотче,
дозволь перемінятися місцями, —
мені є невигода тут сидіти.
Голос покликача
Кней Люцій просить взяти до уваги,
що всі обвинувачені ніколи
себе злочином не сплямили досі,
що всі вони покірливі піддані
і добрі громадяни.
Старий юрист
Хай докажуть!
Старий вояк
Вжеж, хай докажуть! Говорити легко!
Голос покликача
Кней Люцій свідчить ранами своїми,
що він здобув, воюючи за Рим.
Голоси з гурту молодих вояків
Ми знаємо його! Він добрий в
Хай Люція помилують весталки!
До імператора на скаргу підем,
коли його скарають!
З гурту табуляріїв
Бач, які!
Навчають суддів і самих весталок,
що їм робить!
Голос покликача
Відпущеник Нартал
сказав, що він не хоче знати Риму,
що він би хтів скупатись в римській крові,
за теє суд його позбавив слова.
Молодий вояк
До звірів!
Поет
Він безумний.
Гетера
Ох, до звірів!
Гукай-бо, Каю! в тебе дужчий голос!
Я хочу, щоб до звірів!
Поет
Ні, Алмеє…
Гетера
До звірів?
Вояк
Вжеж, красуне!
Гей, до звірів!!
Голос покликача
Промовить має Фортунат-плебей.
Жінка Фортунатова
Я тут! Ось діти! Змилуйся над нами!
Ремісник
Та сядь, туди ж однаково не чутно.
Жінка Фортунатова
Ні, він почув! Побачив!
Фортунате!!
Голос покликача
Він заявив про щире каяття
і має зараз се довести ділом.
Готовий він богам принести жертву.
Ремісник і двоє його сусідів
Відступник! Зрадник! Бог тебе скарає!
Інші голоси
Сей чесний! Сей не винен! Дати пільгу!
На волю випустить!
Голос покликача
Народе римський,
спокою просить суд!
Тихший голос
Відступник!
Спільний крик
Ах!!!
Голоси
Убити! Розірвати! Розіп’ясти!
До звірів! На кострище! Миттю! Зараз!