Читать «Руфін і Прісцілла» онлайн - страница 58
Леся Українка
А що? Він присягнув?
Римлянин у далматиці
Ні, відступився
і руки заложив. Ото ще дурість!
Я б для рятунку присягнув хоч довбні!
Не розумію сих людей!
Голос покликача
Руфін
сказав, що імператором гордує,
як громадянин…
З гурту вояків
Ні, як бунтівник!
Покликач
…а до богів байдужий, як філософ.
Філософ
Брехня! Філософи богів шанують!
Він християнин! Він сектяр!
Раб
Авжеж!
Він християнин! Мученик!
Вояки
Скарати!
Не милувати! Не вменшати кари!
Нехай живе наш цезар-імператор!
Нехай загинуть вороги його!
Покликач
Префект…
Вояки
Нехай мовчить! Доволі! Годі!
Чого він вигороджує злочинця?
Хто любить імператора — кричи:
«Бунтівникові смерть!»
Багато голосів
Бунтівникові
смерть!
Вояки
Зараз кара!
Жерці
Закопать живцем!
Бо він богів зневажив!
Покликач
Вирок суду!!
Голоси
Та цитьте! Дайте слухать! Вирок суду!
Вояк
Ну, що вони там мимрять? Голосніше!
Табулярій
Та май терпець — покликач перекаже.
Покликач
Утікача-вигнанця Теофіла,
упертого повторного злочинця,
суд присудив на хрест.
Старий юрист
Отак і треба!
Покликач
Урбан, Флегон, раб Аквіла, Фавстін —
інакше Редівівус, і Негріна,
вона ж Рената, — всі віддані будуть
в театр і там в трагедії умруть
собі на кару, людові на втіху.
Покликач
Відпущеник Нартал до звірів піде.
Гетера
До звірів! Як я рада! Як я рада!
Покликач
Названий Парвусом найгіршу кару
зухвальством заробив — його живцем
спечуть на дзиглику залізнім.
Жрець
Добре!
Жерці
Отак його! Він заробив! Спекти!
Покликач
Зосталось три почеснішого стану,
то вирок їм ще затвердити має
божистий цезар-імператор.
Голоси
Маєш!
Коли ж се буде? Ми не згодні ждати!
Жерці
Вони втечуть! Не підемо додому,
поки не зроблять їм кінець.
Голос
Авжеж!
Покликач
До імператора послано вирок.
Вояки
А ми тим часом що робити маєм?
Голос
Очима лупати!
Голоси
Я так не хочу!
Видовиська давайте! Хай скарають
хоч одного! Ні, двох! Ні, трьох! Усіх!
Чого ж уводити? Готовий вирок!
Гетера
Авжеж! і звірі ж є!
Вояк
Я бачив сам
нових пантер.
Голоси
До звірів християн!
Покликач
Суд повелів, що зараз приймуть кару
засуджені Нартал і Парвус.
Голоси
Славно!!
Голос
Го-го! Дивіться! Розпікають крісло!
Другий голос
Вже бестіарії пішли по звірів!
Третій голос
Скоріше!
Матрона
Подивись, лишень, панотче, —
се що за знак? Плебеї всі стоять,
і ні один не йде прощаться з ними,
а тільки Люцій підійшов близенько
до варвара…
Ну, чи ти бачиш! Варвар
його штовхнув!
Патрицій
Боги, яка розпуста!
Відпущеник штовхає свого пана…
Те християнство стани всі руйнує.
Клієнт
Прісцілла варвара поцілувала!
Матрона
Матрона варвара цілує! Г
Патрицій
Тепер того, худого заволоку.
Матрона
Прилюдно! О Юноно!
Вояк
Християнка
не добрий має смак!
Рабиня
Чи се так треба?
Раб
Се поцілунок миру. Так годиться.
Патрицій
А чоловік стоїть і — хоч би слово!
