Читать «Руфін і Прісцілла» онлайн - страница 55
Леся Українка
Голоси звідусіль
Гей, адвокате! Годі вже! Доволі!
Збудіть мене, як він скінчить!
Ку-ку!
Кукуріку! Гав-гав! Няв-няв! А кшшш!
Голос покликача судового
Народе римський! Суд спокою просить!
Дідич
Гей, ви там! Шушваль! Що се за безличність?
Підліток
Од винограду кучері зав’ються,
сподобаєшся паням!
Дідич
Гей, вігіли!
Підліток
От зараз вже й вігіли! Я жартую!
Таж тут повітря казиться з нудоти!..
Фортунатова жінка
Ой людоньки! Ой людоньки! Пустіте!
Ой горе нам! Чи ще вони живі?
Вояк
Куди ти прешся! І без тебе тісно!
Фортунатова жінка
Ой там мій чоловік!
Ремісник
Ти християнка?
Фортунатова жінка
Не знаю…
Фортунате, Фортунате!
Чоловік
Та сядь!
Жінка
Повибиваєш людям очі!
Голос покликача
Обвинуваченим остатнє слово!
Голоси з публіки
А! Ось воно! Та цитьте! Я не чую!
Ніхто не чує!
Фортунатова жінка
Фортунате!
Голос
Цить!
Голос з найгустіших рядів
Христос вам поможи! Одважно, браття!
Голос покликача
Раб Аквіла, Урбан, Флегон, Фавстін,
Негріна — всі посполу прості родом —
зреклися слова.
Римлянин у далматиці
Ще б чого не стало —
простацьке красномовство вислухати!
Голоси з публіки
Обридли вже балачки!
Голос покликача
Теофіл,
вигнанець і втікач, а християнський
пресвітер — має слово.
Римлянин у далматиці
Ну, почнеться!
Старий селянин
Якби ж я чув хоч слово!
Філософ
То таки
розумного нічого не почув би.
Гетера
Чого ті двоє осторонь стоять? —
смуглявий варвар і худий злочинець —
забула, як їх звати…
Поет
Та, здається,
вони там щось на інших наклепали,
то ті вже їх до гурту не приймають.
Гетера
То, може, сих і виправдає суд?
Поет
А ти б хотіла?
Гетера
Ні. Далеко краще,
коли б сих двох до звірів присудили.
Сей варвар африканський, певне, добре
з левами вміє битись… А худого
я б віддала пантері…
Голос покликача
Теофіл
все потвердив, що говорив і перше.
Голос з публіки
Ха-ха-ха-ха! Було що слухать! Справді!
Голос покликача
Кней Люцій, громадянин, промовляє.
Матрона
Який він гарний! Правда, дуже шкода,
що мусить згинути за тую секту?
Комонник
Я зрадників державних не шкодую.
Якби в когорті нашій об’явилась
ота зараза, — я б тих сектярів
руками власними саджав на палі.
Матрона
А може, й є вона в твоїй когорті?
А може, й сам ти потайний сектяр?
Комонник
Я б радив так не жартувати, пані!
Матрона
Бо що?
Комонник