Читать «Руфін і Прісцілла» онлайн - страница 48
Леся Українка
Парвус
Ні,
в собі я чую божий дух! І горе
тому, хто вимовить лихе на нього.
Іде господь! служіть йому вогнем,
моліться кров’ю! Смертю поклоняйтесь!
Один з прибулих
Нестотно так пророчиці говорять
у монтанівців. Ой яке страхіття!
Єпископ
Свят, свят господь! Замовкни, д
Він одержимий.
Поручаю, брате,
тобі сю душу. Ти ж бо в сій громаді
зостанешся намісником моїм.
В такому стані взять його не можу.
Беру тебе, слуго христовий.
Диякон
Отче,
чим заслужив я?..
Єпископ
Ти покірний раб
і з волі пана не виходив зроду.
Єпископ
Нам треба два плащі. Хто має, діти?
Тепера попрощаймось…
Теофіл
Чесний отче,
я маю ще прохання.
Єпископ
Говори.
Теофіл
Руфіна треба в чесний хрест увести,
щоб не загинула його душа.
Люцій
В громаді нашій він не оглашенний,
та ще й не знає він науки віри.
Теофіл
В сутужний час дозволено й без сього.
Велебний отче, правда?
Єпископ
Так, мій брате.
Хто має воду? дай її сюди.
Хто має чисту одіж?
Редівівус
Ось, прийміте!
Єпископ
Хрещеним батьком будеш ти.
Теофіл
Так, отче.
Єпископ
Руфіне, божий рабе, приступи!
Руфіне, чи ти чув?
Прісцілла
Мій чоловік
себе не чує гідним. Я се знаю.
Він має слушність. Облишіть його.
Єпископ
Не трать одваги, сину, сповідайся
з гріха таємного, покайся щиро
перед громадою й передо мною,
як перед батьком. Може, гріх простимий —
я розгрішу тебе іменням божим,
очистишся і приймеш чесний хрест,
без нього ж бо нема душі рятунку.
Мовчанка.
Кажи свій гріх. Ми слухати готові.
Руфін
Нікому з вас нічого я не винен.
Єпископ
З нас кожен і без сповіді простив би
вину супроти нього. Я питаю
про гріх супроти бога.
Руфін
Я не знаю,
про що говориш ти.
Єпископ
Вчинив ти, може,
яку оману, ймення боже взявши
собі за покрив?
Руфін
Я тобі кажу,
що я вам не вчиняв нічого злого.
Яке ж вам діло до моїх гріхів?
Єпископ
Ми дбаємо про тебе по-братерськи,
душі твоїй рятунок дати хочем.
Руфін
Я звик про себе завжди дбати сам.
Єпископ
В твоїх словах бринить якась гординя,
не пристоїть вона такій душі,
яка бажає одяг правди взяти
і вмитися у джерелі безсмертя.
Смири свій дух, вчини себе достойним
великої святої таїни.
Руфін
Чимсь іншим, ніж я сам, я буть не можу.
Навіщо ж марнувати дурно час
на сі розмови, і тяжкі, й даремні?
Вам, може, є що інше до обради.
А я ж бо й не просив од вас нічого.
В громаді рух і гомін.
Люцій
Я з ним поговорю. Він завтра буде
готовий до хресту.
Теофіл
Се буде пізно.
Ми завтра йдем на суд останній.
Люцій
Завтра
удосвіта… вночі… Через годину!..
Єпископ
Тепер або ніколи. Час не жде.
Голоси з громади
Руфіне!.. Брате!.. Згодься!.. Будь покірний!
Покайся! Сповідайся! Охрестися!
Негідний!.. Бог простить!.. Очистить хрест!..