Читать «Серце Всесвіту» онлайн - страница 95

— Це лихо, Мі-а. Велика катастрофа.

— Що ми зможемо зробити, Учителю? Як визволити тебе?

— Збирайте Тайя. Зберіться в тому самому залі Ло-ла, коли я вилітав до Вищих Сфер. Мені потрібна енергія для перебудови простору.

— Ми туди не пройдемо, Учителю. Нур знищив прохід.

Рі-о напружено думав, у душі його бродили сумнів і розпач. Зрештою, він зважився.

— Мі-а.

— Я слухаю тебе, Учителю. Поспішай. Що нам робити? Батько вже веде своїх Тайя.

— Спустіться в підземелля. До повороту. Я закритий в приміщенні, яке знаходиться праворуч. Ви всі візьметесь за руки, Мі-а Міцно. Ти розумієш? Я спробую піти на риск. Іншого виходу нема.

— Я зрозуміла, Учителю. Ми прямуємо до тебе…

Рі-о наблизився до стіни, де були металеві двері, ждав. Не міг думати, а тим більше розуміти того, що сталося. Всю психічну силу треба було зібрати в єдиний імпульс для того, щоб вирватись. Там, на волі, він вирішить!

— Учителю! Ми тут…

— Приготуйтесь. Візьміться за руки…

— Ми готові…

Рі-о заплющив очі. Зосередився. Врівноважив, ритм серця. Розслабив все тіло. Відігнав зграї небажаних думок, очистив психіку для могутнього пориву.

Що таке простір? Це лише поле в абсолютній порожнечі Безмежжя, в безконечному ніщо Космосу. І воно орієнтоване певним чином, певними, несхитними законами, які обов’язкові для кожного, хто не піднявся над ними, хто не зрозумів їх! Сі відкрив ті закони! А Рі-о вивчив їх! І він може використати просторовий ефект навіть без бьо. Аби лише вистачило психічної енергії Тайя, що ждуть там, за стіною. Якщо ні — тоді тіло Рі-о залишиться навіки в камені, поглинуте німою Аф.

Вибору нема! Є лише один напрям — найстрашніший!

Рі-о рішуче простягнув руку вперед. Конденсований імпульс його енергії вузьким променем полинув перед ним. В стіні виник туманний отвір. Рі-о блискавично просунув туди руку.

Він відчув, як до нього доторкнулася ніжна гаряча рука Мі-а, сильно стисла. Свіжий струмінь енергії ло-ла сповнив мозок, дав йому могутню силу. Будь що буде!

Рі-о рвонувся вперед, прямо на стіну. Аф розступалася, ніби в’язка, тягуча рідина. Кілька хвилин — і вчений вже був назовні, в обіймах друзів. Ось тривожне обличчя Ро-а, дружні посмішки Тайя, змучене лице коханої Мі-а.

— Скоріше вниз, друзі мої. До пульта.

Рі-о помчав коридором в підземелля. Але дорогу перегородила невидима стіна. Вчений простягнув руку вперед, спробував. Твердість перепони перевищувала твердість Аф.

— Проклятий зрадник! Він поставив просторовий заслон. До Керівного Центру не добратися. Треба поспішати в сховище Іг-ри. Там є лі-а, які можуть проникнути до пульта через ґрунт…

— Учителю! — схвильовано сказала Мі-а. — Нур тепер там, в сховищі Іг-ри!.. Він змусив мене сказати… Я не мала сили противитися!..

— Скоріше туди!..

Вони покинули підземелля, вибралися нагору, їх зустріли смерчі, хмари густої куряви, гуркіт могутніх хвиль, що переможно вдаряли в прибережні скелі. Тримаючись за руки, група Тайя на чолі з Ро-а рушила вперед. Раптом понад островом пролунав страшний вибух. Густий морок прорізав спалах. Старий вождь тривожно глянув на Рі-о.