Читать «Злий» онлайн - страница 78

Леопольд Тирманд

— Добре, — з гримасою, але покірно відповів Метеор. — Трудова дисципліна. Нічого не вдієш.

— Тепер ідіть до себе. Все!

Меринос відчинив оббиті шкірою двері і випустив Метеора й Крушину.

— Ви, пане, до мене? — всміхнувся він до Жичливого, який сидів у коридорі.

Жичливий зайшов до кабінету. Меринос сів за письмовий стіл.

— Я вас слухаю.

— Не знаю, чи ви, пане голово, мене пригадуєте, — несміливо, заникуючись, почав Жичливий. — Бо ж пан Метеор і пан Крушина мене добре знають. Ми організували тоді отой великий транспорт фруктів з провінції до Варшави.

— Знаю, знаю, — чемно відповів Меринос. Він допитливо, але байдуже вдивлявся в засмагле, енергійне обличчя, з ясними очима та поцяткованою зморшками грубою шкірою.

— Це добре, пане голово, що ви пригадуєте, бо я до вас у секретній справі.

— Слухаю вас, пане.

— Бачите, пане голово… як би це почати? Я з кооперативу «Мазовецькі суниці». Городницький кооператив.

— Гарна назва, — схвально зауважив Меринос.

— Отож ми… тобто не всі, а люди енергійні, що тямляться на справах, хотіли б налагодити контакт з вами, пане голово. Ми знаємо, розуміємо, що коли ви візьмете під свою опіку цей новий господарський форпост, він дійде справжнього розквіту.

— Не розумію, — без усміху відповів Меринос. — Я стою на чолі галантерейного виробництва. Не розумію, чим би я міг вам допомогти.

— Пане голово, — Жичливий силувано посміхнувся і притишив голос, — що я вам повинен пояснювати? Ви самі добре знаєте, що таке торгівля фруктами й городиною, особливо сезонна. Товар швидко псується, треба його доставити вчасно. Наші центральні організації — це великі машини… Невеличкий зиск там, невеличкий зиск тут — якось можна жити… Дуже свідомі люди працюють у цьому балагані в сезон, досить глянути на мордочки біля візочків.

— І що з того? — холодно спитав Меринос.

— Бачте, пане голово, ми пішли шукати розуму до голови наших «Мазовецьких суниць» і дійшли до висновку, що нам потрібна допомога й охорона. Бо часом їде транспорт, причепиться хтось — багато їх тут. Незчуєшся, як продаси йому такий гарний транспорт за нужденні гроші. Інакше знищать, потовчуть товар на кашу. І кому тут поскаржитись?