Читать «Злий» онлайн - страница 314

Йонаш Дробняк на хвилину замовк. На нього невідривно дивилися очі слухачів, сповнені палкої цікавості.

— Сєкєрки ніколи не мали у Варшаві доброї слави, — вів далі Йонаш Дробняк, — ця околиця була заселена специфічною мішаниною дрібного міщанства і люмпенпролетаріату; її населення жило з професій, пов'язаних з фізичною працею і комбінаторством. Сезонні муляри і спеціалісти квасити капусту мешкали там у малих, напівсільських будиночках всуміш із злодюжками та повіями; возії піску, рибалки, перевізники через Віслу жили по-сусідству із зломщиками. Між кривими парканами рідко забудованих вуличок, на кругляках болотистих бруків, у темні ночі коїлися тут темні справи, але матері, жінки і сестри з Сєкєрок, чистячи картоплю чи пришиваючи ґудзики, рідко відривалися від своєї роботи, навіть коли чулися револьверні постріли чи крик розпачу людини, яку добивали ножами. Як же Бухович міг вкоренитися в цьому замкненому середовищі? На це було кілька причин. По-перше, його організаційний талант. Саме в той час у Сєкєрках розвинувся великий промисел: тут нелегально гнали самогон. В умовах окупації це давало величезний зиск. Бухович дуже швидко зорієнтувався в цих необмежених можливостях, навів лад і впровадив організованість в дикі стосунки самогонщиків, що діяли навласнуруч, конкуруючи один з одним; створив щось на зразок монополії, картелю, вплив якого поширився на ближчі райони — Чернякув, весь нижній Мокотув, Садибу, Вілянув. Звичайно, початок був важкий. Сєкєрки лише згодом оцінили по-справжньому діяльність Буховича. Саме тоді у Владека Буховича без пам'яті закохалася жінка, що майже правила Сєкєрками, яку скрізь прозивали «Королевою Сєкєрок». Звалась вона Анелею; була це дебела, дуже гарна дівчина легкої поведінки; але владна й рішуча. Вона мала величезний вплив у своїй околиці. Коли Бухович прибув у Сєкєрки, Анелі перевалило за тридцять, і вона вже тричі була одружена; останнім її чоловіком був відомий своїм диким норовом і фізичною силою бандюга Ян Хаберек, засуджений ще перед війною на довічне ув'язнення. Під час вересневого розгардіяшу Хаберек утік з в'язниці, відвідав на короткий час Сєкєрки, побив до непритомності Анелю з чисто дидактичних міркувань і, залишивши їй чимало грошей, добутих невідомо як, зник десь на років п'ять. Саме в цей час з'явився Бухович. Анеля закохалася в нього по вуха, але чим дужче кохала, тим дужче відштовхувала від себе. Вона вдала з себе холодну і неприступну, — як відомо з давнини, це один з найпевніших способів привернути до себе увагу жаданого мужчини. Але Бухович з проникливістю мудрого сутенера відразу оцінив ситуацію і збагнув, що Анеля зробить йому в тисячу разів більше послуг як спільниця, а тому налагодив з нею стосунки в плані злодійсько-грошових інтересів. Був це надзвичайно хитрий крок; гроші «Королеви Сєкєрок» та її вплив були до послуг Буховича, в той же час горда жінка, що не знала досі поразок, пломеніла в дикому тамованому коханні. Це тривало років зо два, протягом яких Бухович анітрохи не цікавився Анелею як жінкою. Дебела «Королева Сєкєрок» відкрила раптом предивний світ важких і складних почуттів; вона вперше зазнала в житті любовної муки, потопала в солодких хвилях жаданого щастя. А Бухович тільки посміхався, перелічуючи кипи банкнот, що пливли до нього в кишеню завдяки цій спілці. Одного вечора підпилий Бухович звернув увагу на безтямно закохану в нього жінку, але наступного ранку так віддубасив «Королеву Сєкєрок», що вона тижнів зо два відлежувалась в лікарні. Повернулася вона звідти його слухняною невільницею і прив'язалась до нього на все своє життя з глухою упертістю тих простих і неспокійних сердець, які сліпо йдуть за своїми ідеалами, скоряючись всякій долі, при всяких умовах. Але Буховичу вона вже заважала. Тепер він сам був божком Сєкєрок. Анеля втратила для нього значення як спільниця. Отож вона стала його служницею, була нею, доки його не заарештували.