Читать «Тероріум» онлайн - страница 45

- Камінці, Ігоре, - серйозно промовила Галя, - мені здається, вони незабаром почнуть блимати.

- Блимати? - байдуже спитав Чіпка. - Хай бли…

Тут він згадав, хто і звідки дівчина Галя! Якщо вона не галюцинація, а Чіпка уже й не знає, що думати, хто вона, хто він, що - його хворобливі видіння, а що - реальність?

Останні ніч і ранок він почував себе дуже щасливим і вже забув, чи радше не хотів думати про те, звідки з’явилася Галя (кохана уже) і хто вона все-таки…

- Що ти хочеш сказати, Галю? - зміненим голосом спитав Чіпка.

- Що мені буде дано сигнал, аби я повернулася додому.

- А ти не можеш залишитися тут?

- А ти хочеш цього?

- Хочу, - Чіпка промовив це не надто впевнено, і ця інтонація не залишилася непоміченою для Галі.

Вони швидко зайшли в печеру.

- Май на увазі, Ігоре, коли я залишуся у вашому світі, то це назавжди!

- Я розумію, - Чіпка ставав усе більш нерішучим.

- А чи зможу я жити у вас, адже ти сам казав, Ігоре, що між нашими цивілізаціями відстань тисяча років?

- Е-е-е, - Чіпка не знав, що сказати.

Ось так розмовляючи, Галя і Чіпка похапцем зривали з себе одяг, цілувалися і тісніше спліталися в обіймах…

Вони встигли. Камінці заблимали, коли Галя розціпила зуби і визволила Чіпчин язик, який вона ледь не відкусила.

Чіпка знеможено розмотував Галине волосся з-поміж своїх пальців.

- Ігоре, - Галя підвелася на килимку, - що робити?

Залишитися чи ні? Щоб я не зробила, це - назавжди!

Залишайся, хотів сказати Чіпка, я тебе кохаю, але його надкушений язик прошелестів щось нерозбірливе. Він зволожив язик слиною, ковтнув і зібрався ще раз озвучити свою відповідь, але промовчав. Бо побачив, як у печеру входить Роксолана. Теж кохана.

Чіпка зблід і скривився.

Галя, швидко глипнувши на нього, потім на Роксолану, все зрозуміла і, не одягаючись, заходилася виконувати якісь ритуальні рухи і креслити знаки на долівці і стінах печери. І нарешті Чіпка «почув» її голос: вона молилася наразі не зрозумілою, але безперечно колись йому відомою мовою…

Роксолана ошелешено дивилася на голих коханців, а коли збагнула, що до чого, гидко по-московськи вилаялася, шарпнула на собі куртку, вихопила з наплічної кобури епік і, не прицілюючися, вистрілила в Чіпку.

Галя, схопивши весь свій одяг, чобітки і хитрий пояс, піднеслася на кілька метрів у повітря, неприродно горизонтально випросталась і щезла.

Роксолана, відкинувши епік, плачучи кинулася до Чіпки, який сидів на килимку, по-дитячому зворушливо посміхався і тримався обома руками за живіт. З-поміж пальців цебеніла кров, заливаючи його недоречно ерегований член.

12

ЛЮБОВ І КОХАННЯ

Роксолана однією рукою завзято рвала на собі волосся, а другою набирала номер на своєму мобільнику.

Збіглися бойовики. Вони не знали, з чого дивуватися - зі спливаючого кров’ю шеренгового Чіпки чи зі своєї полковниці, що стала схожою на верескливу сільську бабу, яка побивається над чоловіком, котрому зламали ребро у традиційній бійці на храмовий празник.

- Швидше! Несіть його!

- Куди? - слушно спитав Оскар Тартарський.

- До гелікоптера! - вигукнула Роксолана. - Там мій гелікоптер, я наказала готуватися до злету!