Читать «Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921)» онлайн - страница 473
Ярослав Юрійович Тинченко
З 01.05.1918 р. — командир 1-го куреня 3-го Сердюцького полку Сердюцької дивізії гетьмана П. Скоропадського. З 20.12.1918 р. — помічник командира 3-го полку Січових стрільців з господарчої частини. З 23.05.1919 р. перебував у польському полоні. З 01.03.1920 р. — начальник інспекторської частини штабу 6-ї Січової дивізії Армії УНР. З 08.07.1920 р. — булавний старшина для доручень при інспекторі піхоти Армії УНР. У 1921 р. — голова комісії зі збору реєстраційних карток та перевірці рангів старшин Армії УНР.
У 1920—1930-х рр. жив на еміграції у Польщі. Подальша доля невідома.
РГВИА. — Ф. 409. — Оп. 1. - п/с 2243; ЦДАВОУ. — Ф. 1075 — Оп. 1. — Спр. 68. — С. 145–146.
ЯНЧЕВСЬКИЙ Микола Олександрович
(2.12.1888—?) — полковник Армії УНР.
Народився у м. Золотоноша Полтавської губернії. Закінчив Єлисаветградське кавалерійське училище (1910), вийшов корнетом до 11-го драгунського Ризького полку (Крем'янець), у складі якого брав участь у Першій світовій війні. У 1917 р. — командир ескадрону цього полку. З березня 1917 р. — командир 3-го ексадрону 7-го запасного кінного полку (Борисоглібськ). Останнє звання у російській армії — підполковник.
З серпня 1917 р. — командир кінної сотні Одеської Гайдамацької бригади військ Центральної Ради. З 08.07.1918 р. — херсонський повітовий військовий комендант. У 1919 р. — помічник командири та командир 28-го кінно го ім. М. Залізняка (згодом — 8-го кіннот) полку Дієвої армії VHP. У 1920–1921 рр. — помічник командира 1-го кінного гіолку Чорних Запорожців 1-ї Запорізької стрілецької дивізії' Армії УНР.
У 1920—1930-х рр. жив на еміграції у Польщі. Подальша доля невідома.
ЦДАВОУ — Ф 1708 — Оп.
ЯНЧЕНКО Володимир Ананійович
(11.04.1882—?) — генерал-хорунжий Армії УНР.
Народився у с. Василівка Полтавського повіту Полтавської губернії. Походив з родини спадкового почесного громадянина. Закінчив Полтавське реальне училище, Київське піхотне юнкерське училище (1903), вийшов підпоручиком до 201-го піхотного резервного Лебединського батальйону (з 01.01.1904 р — полку). Згодом служив у 129-му піхотному Бессарабському полку (Київ). На початку Першої світової війни був переведений до 277-го піхотного Переяславського полку, що формувався з частини 129-го Бессарабського, командував ротою, батальйоном. З 01.06.1916 р. — підполковник. З 27.01.1917 р. — помічник командира полку. З 08.02.1917 р. — полковник. З 01.03.1917 р. — командир 277-го піхотного Переяславського полку.
