Читать «Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921)» онлайн - страница 405
Ярослав Юрійович Тинченко
ЦДАВОУ. — Ф. 1078. — Оп. 2. — Спр. 22. — С. 368–370; Тарнавський А. Історія 4-го Запорізького імені полковника Богуна полку//Літопис Червоної Калини. — Львів. — 1931. — Ч. 1. — С. 22; Гончаренко Л Бій під Крутами//За Державність. — Варшава- 1939. — Ч. 9. — С. 145–152; Монкевич Б. З листів до редакції//Літопис Червоної Калини. — Львів. — 1931. — Ч. 6. — С. 9, Зварич І. Київська інженерна юнацька школа//За Державність. — Торонто. — 1964 — Ч 10. — С 106; Тютюнник Ю. 3 поляками проти Вкраїни. — Харків. — 1924 — С. 43, 52.
ТИСАРЕВСЬКИЙ (Тис-Лисаревський) Юрій Тимофійович
(16.11.1895-02.09.1964) — підполковник Армії УНР.
Народився у с. Решетилівка Полтавської губернії. Закінчив Одеське військове училище, брав участь у Першій світовій війні. Останнє звання у російській армії — штабс-капітан.
З 1918 р. — в українській армії. У 1919 р. був поранений. У 1920 р. — учасник Першого Зимового походу, згодом — командир дивізіону 2-го кінного Уманського Запорізького полку Окремої кінної дивізії Армії УНР. 12.11.1920 р. був поранений у бою з червоними. З 14.04.1921 р. — помічник командира 5-го кінного полку ім К. Гордієнка Окремої кінної дивізії Армії УНР.
До осені 1927 р. працював у складі полку на різних роботах у залогах Польщі. У подальшому жив на еміграції у Польщі.
У 1944–1945 рр. служив в Українській національній армії генерала П. Шандрука.
З 1950 р. жив у США. Помер у шпиталі Фенікс штату Арізона. Похований у Баунд-Бруці.
Марущенко-Богдановський А. Матеріали до історії 1-го кінного Лубенського імени запорожського полковника М. Залізняка полку//За Державність — Варшава — 1938. — Ч. 8. — С 212. - 1939. — Ч. 9. — С. 209, 225; Некролог//Тризуб. — Нью-Йорк. — 1964 — Ч. 31. — С 22.
ТИТАР Олександр Михайлович
(23.11.1891—?) — підполковник Армії УНР.
Народився у м. Житомир. Останнє звання у російській армії — штабс-капітан.
На службі в Дієвій армії УНР з кінця 1918 р. Учасник Першого Зимового походу. У 1920–1922 рр. — старшина окремої старшинської сотні 2-ї Волинської дивізії Армії УНР. Подальша доля невідома.
ЦДАВОУ. — Ф. 3172. — Оп. 1. — Спр. 73. — С 18–20.
ТИХИЙ Дмитро
(?—?) — командир полку Дієвої армії УНР.
Останнє звання в австро-угорської армії — лейтенант.
З 03.01.1919 р. — командир Галицького полку ім. Оскілка Дієвої армії УНР. З 01.02.1919 р. до 30.04.1919 р. — одночасно начальник залоги м. Рівне. Подальша доля невідома.