Читать «Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921)» онлайн - страница 400

Напередодні Другої світової війни сформував з добровольців ОУН т. зв. Легіон Романа Сушка, на чолі якого брав участь у наступі німецької армії під час Німецько-польської війни у серпні 1939 р. Легіон дійшов майже до Львова, але змушений був повернути на захід, оскільки місто було віддане німецьким командуванням радянській стороні. У 1941–1943 рр. співробітничав з кількома іноземними спецслужбами. Вбитий невідомим на одній з вулиць Львова.

ЦДАВОУ. — Ф. 1075. — Оп. 2. — Спр. 44. — С 2; Сушко Р. Знак часу//Літопис Червоної Калини. — Львів. — 1929. — Ч. 1. — С 18–19; Сушко Р. Базар//Календар Червоної Калини на 1929. — Львів. — 1928; Золоті Ворота Історія Січових стрільців. — Київ. — 1992; Верига В. Втрати ОУН в часі Другої Світової війни. — Торонто. — 1991. — С. 170; Самутин Петро. Хронологічні дати VI-ої Січової стрілецької дивізії//Вісті Комбатанта. — 1970. — № 5. — С. 12; Пузицький А. Бої Сірих за Коростень//За Державність. — Каліш. — 1930. - № 2. — С. 96; Шпілінський О. Базар//За Державність. — Каліш. — 1932. — Ч. 3. — С 108–134; Прохода В. Записки непокірливого. — Торонто. — 1969. — Кн. 1. —С. 304–305; УСС, Українські січові стрільці. — Львів. — 1935. — С. 146; Самутин П. Командний складі VI-ої Січової стрілецької дивізії 1920 р.//Вісті Комбатанта. — Нью-Йорк. — 1973. — Ч. 3. — С 72; Капустянський М. Похід українських армій на Київ— Одесу в 1919 році; Маланюк Є. Уривки зі спогадів. — Київ. — 2004. — С 61,101,104,106,108, 131,175.

***

Присяга в Дієвій армії УНР. На передньому плані члени Директорії, начальник штабу Головного Отамана С. Петлюри генерал М. Юнаків (тримає в руках кашкета). Праворуч (зі складеними руками) командувач Трупи Січових стрільців Є. Коновалець, серпень 1919 року (ЦДАКФДУ)

Т

ТАРАН (Таран-Півченко) Сергій Андрійович

(1891 — після 1937) — підполковник Армії УНР.

Останнє звання у російській армії — штабс-капітан.

У 1918 р. — значковий 2-го Сірожупанного полку Армії Української Держави. З початку квітня 1919 р. — командир 2-го Сірожупанного полку Дієвої армії УНР. З 16.05.1919 р. — командир окремого загону Сірожупанників, що 21.05.1919 р. влився до складу 1-го Сірожупанного полку Дієвої армії УНР. З 05.06.1919 р. — командир 2-го куреня 10-го Сірожупанного полку Дієвої армії УНР. Був важко поранений у бою 13.06.1919 р., втратив 50 відсотків працездатності. У 1920–1921 рр. був приділений до штабу Запасних військ Армії УНР.

З 1923 р. жив на еміграції у Франції в Ліоні. Подальша доля невідома.

ЦДАВОУ. -Ф. 1075. -Оп. 2. -Спр. 927. -С. Прохода В. Записки до історії Сірих (Сірожупанників)//За Державність. — Каліш. — 1929. - № 1. — С. 105; Прохода В. Записки до історії Сірих або Сірожупанників// Табор. — Варшава. — 1927. — Ч. 5. — С. 47–55; Прохода В. Записки непокірливого. — Торонто. — 1969. — Кн. 1. — С. 423.