Читать «Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921)» онлайн - страница 388

Народився у с. Велика Данилівка Харківської губернії. Навчався у Харківському технологічному інституті. Був мобілізований до російської армії. Закінчив Віленське військове училище (1915). Був нагороджений Георгіївською зброєю. Останнє звання у російській армії — штабс-капітан.

У березні 1918 р. у Полтаві вступив до 2-го Запорізького полку Окремої Запорізької дивізії Армії УНР. У 1920–1921 рр. — командир Богунського куреня 1-ї Запорізької дивізії Армії УНР.

З 1922 р. жив у Сокалі, грав у місцевому аматорському театрі.

У червні 1943 р. разом із сином Романом вступив до Стрілецької дивізії СС «Галичина», був начальником зв'язку дивізії.

З 1950 р. жив на еміграції у Канаді.

Криловецький І. Мої спогади з часів збройної визвольної боротьби//За Державність. — Торонто. — 1964. — Ч. 10. — С. 230, Вісті брасгва колишніх вояків 1 УД УНА. — Ч. 131. — С 127; Ріпецький Н„Підгайний Б. Полковник Силенко і полковник Сосідко//Вісті Комбатанта — Нью-Йорк. — 1968. - № 4 — С. 26–29; Насамперед — українець//Вісті Комбатанта. — Нью-Йорк. — 1969. — Ч. 1. — С 49–54; Неіфолог//Вісті Комбатанта — Нью-Йорк. — 1968. - № 5/6. — С. 124; Некролог//Вісті братсва вояків 1 УД УНА. — Мюнхен. — 1968. — Ч. 131. — С. 127.

СПОЛІТАК Михайло Антонович

(?—?) — підполковник Армії УНР.

Станом на 01.01.1910 р. — штабс-капітан 68-го лейб-піхотного Бородинського полку (Замостя). Останнє звання у російській армії — підполковник.

У 1920 р. — т. в. о. члена закупівельної комісії Головної управи постачання Військового міністерства УНР.

У 1920-х рр. жив на еміграції у Польщі.

ЦДАВОУ. — Ф. 1075. - Оп 2. — Спр. 652. — С. 44.

СТАНІСЛАВСЬКИЙ Петро Андрійович

(18.06.1851—?) — полковник Дієвої армії УНР.

Народився у с. Бобрик Роменського повіту Полтавської губернії. Закінчив Полтавську духовну семінарію, Гельсингфорське юнкерське училище (1870). У 1912 р. в чині полковника вийшов у відставку. З початком Першої світової війни добровільно повернувся на військову службу. У 1914–1917 рр. командував 167-м запасним батальйоном. Був комендантом м. Лянцкорунь та Мельниціба. Останнє звання у російській армії — полковник.

У 1919–1921 рр. — начальник розподільчого пункту Головного інтендантського управління Військового міністерства УНР. Подальша доля невідома.

ЦДАВОУ. — Ф. 1075. - Оп 2. — Спр. 730. — С. 61–62.

СТАСЕВИЧ Олександр Юхимович

(1888—?) — підполковник Армії УНР.

Народився у м. Красностав Люблінської губернії. Закінчив Псковський кадетський корпус, Михайлівське артилерійське училище (1909), вийшов підпоручиком до 3-ї Гренадерської артилерійської бригади (Ростов). 25.03.1914 р. витримав іспит на вступ до Михайлівської артилерійської академії. 18.06.1914 р. був приділений до 55-ї артилерійської бригади. З 14.12.1914 р. — командир 4-ї батареї цієї бригади. 02.02.1916 р. — 01.081918 р. навчався у Михайлівській артилерійській академії, після закінчення виїхав в Україну. З 14.06.1917 р. — капітан.

З 01.10.1918 р. — помічник завідувача учбового поля Київської гарматної школи. З 01.02.1919 р. — штаб-старшина для доручень технічної управи Головного артилерійського управління Військового міністерства УНР.