Читать «Ментальність орди» онлайн - страница 138
Євген Гуцало
Отдай разбойную красу!
Пускай заманит и обманет, —
Не пропадешь, не сгинешь ты,
И лишь забота затуманит
Твои прекрасные черты...
Отже, як пише поет, «какому хочешь чародею отдай разбойную красу... пускай заманит и обманет, — не пропадешь, не сгинешь ты». Знаємо, всяким «чародіям» віддавала вона свою «розбійну красу». Знаємо, заманювали й обманювали, та ще ж річ і в тому, що вона сама собі на голову кликала всілякого штибу заманювачів та обманювачів, така вже її особливість, що зі свого нутра народжувала їх — і хіба це не було перманентним станом її пропадання і вічно триваючим станом її загибелі? Й так само, здається, сьогодні відбувається, що на авансцені її новітньої історії, як завжди, є гострий попит на її «розбійну красу», й фалангу цих заманювачів та обманювачів вона спородила зі свого живородящого лона, й укотре ми є свідками її розкладу й руйнації, які... комусь хотілося б сприймати за нове становлення, бо ж завжди хочеться сподіватися цього конструктивного становлення, прогресу... але чи ідея нового прогресу знову не обернеться ідеєю викривленого, спотвореного прогресу, й вираз доброзичливого очікування на наших обличчях не перетвориться на конвульсійну гримасу жаху та болю?
ВСЯКА ХУРДА-МУРДА- АБО Ж
ЧИ СТАМБУЛ - СТОЛИЦЯ РОСІЇ?
У цій статті, як пересвідчитеся, не обійтися без цитат, бо, власне, підбір цитат і складає суть статті «Всяка хурда-мурда...».
Відомо, «великий пролетарський письменник» М. Горький казав про свій народ, що це «народ злодіїв, волоцюг і розбишак». Очевидно, йому для такої прискіпливої рентгеноскопії рідного народу давала підстави як обізнаність з побутом, так і з ближчою, дальшою й зовсім далекою історією: побут був як дзеркало історії, а історія була як дзеркало побуту, що нічим не відрізнялися одне від одного.
Воістину багатостраждальний Київ - «матерь городов русских»! Відомо, якого сплюндрування і знищення зазнала «матерь» від засновника Москви київського князя Юрія Долгорукого. Відомо, то князь суздальський Андрій Боголюбський піддав «матерь» ще жахливішій вівісекції, коли його озвірілі орди нищили в Києві все живе, всі християнські храми. Відомо, як ленінський емісар Муравйов побивав снарядами і розстрілював «матерь» під час громадянської війни. Відомо, з якою заповзятливістю сталінський емісар Постишев з допомогою вибухівки пустив у повітря собори тисячолітньої християнської релігії «матери». Не менш успішно «обустраивал» Росію в серці «матери» Лазар Каганович. А тепер «как нам обустроить Россию»? І дехто додумується до того, що порятувати імперію можна, відновивши історичну минувшину і перенісши столицю з Москви до Києва, а новітню модернізовану імперію назвавши Київською Руссю. Бідна «матерь»: якби реалізувалась подібна маячня — в голові у «матери» не зосталося б навіть надії на воскресіння.
По-різному цивілізуються народи, а от чи можна сказати про нашого великого північного сусіда, що він цивілізувався? Сумніваюся. А чи він, як і колись, зостався ловецько-бродячим народом? Мабуть, так. Ось як про свій ловецько-бродячий народ писав російський прозаїк Артем Веселий у романі «Гуляй Волга», де йдеться про Єрмака — завойовника Сибіру.