Читать «Таємні шефи (повість). Шкільні історії (оповідання).» онлайн - страница 107

А решта музик розійшлися на повну силу. Камарік жбурляє палички під стелю так, що звідти аж штукатурка летить. Контрабас у Туртса крутиться, наче дзига.

У день огляду оркестранти завчасу зібралися на сцені. Великий Вольперт упевнений у перемозі, Камарік теж. Туртс не висловлюється, йому не до того: десь поділася ніжка контрабаса. Оскільки під руками немає нічого ліпшого, він намагається пристосувати замість ніжки товстий червоно-синій олівець Юхана Салу. Юхан єдиний, хто сумнівається в успіху, його мучить якесь передчуття, яке саме — він не знає. Це ніби непевний спогад, що ніяк не спливає у пам'яті.

І ось — дж-ж! — відкривають завісу.

— Сюїта з мелодій оперет! — оголошує ведучий.

— Три, чотири! — відлічує Великий Вольперт, як і на репетиціях. Тільки цього разу пошепки.

Інші теж роблять усе, як на репетиціях. Юхан Салу дає спокій високим сі й задовольняється нотами октавою нижче. Таммекянд різко відставляє інструмент від вуст. Камарік жонглює паличками, Вольперт проводить по клавішах, ніби косить траву. Усе, як на репетиціях, тільки в залі повно публіки, а в Яана Туртса перекривлене обличчя. Юханів олівець виявився нікудишнім. Варто було лише раз крутнути, і контрабас упав Туртсові на ногу. Якраз на палець. І тепер палець болить йому так, що Туртс і оркестру не чує.

Коли дограли, Великий Вольперт устав і покивав головою навсібіч — так, бачив він, роблять і на концертах філармонії.

А оплески зовсім не такі бурхливі, як музиканти сподівалися. Їх навіть менше, ніж випало Кріймв'яртовим борцям проти гір та прірв. Ясно, що виступ не вдався.

Похнюплені музики мовчки дивляться з вікна артистичної вбиральні надвір. Стежки під вікном уже не видно. Віхола закручує снігові пасма, і це кружляння несподівано підказує те, що Юхан не міг пригадати раніше — оту байку Крилова про квартет у складі осла, ведмедя і ще якихось двох звірів. Юхан пригадує репетиції свого оркестру і враз йому стає смішно. Він затискає рота і, пирхаючи, наче їжак, присідає за кулісами.

Ось воно в чому річ! Сиділи не так! 

Змагання з культури поведінки 

Юхан Салу зараз найголовніша людина в загоні.

Цілий тиждень і ще п'ять днів його слово — закон для всіх. Так вирішив загін.

Юхан своїм становищем задоволений. Щодня перед останнім уроком до нього приходить Марта Йиесаар і питає:

— Ну, Юхане, як справи сьогодні?

Юхан відповідає:

— Порядок. П'ять балів треба зняти, але це дрібниця. Скажу Камарікові, щоб він з'їхав по перилах, коли йтимемо до роздягалки.

Саме так відповідає Юхан Салу і краєчком ока поглядає на ямочки на щічках у Марти. Дуже гарні ямочки. І найгарніші очі у всій школі, це точно.