Читать «Подорож на Пуп Землі (Т. 1)» онлайн - страница 20
Максим Кідрук
Отож, перший крок зроблено! Від радощів мене роздувало, наче мильну бульбашку, я стрибав до стелі, бігав по стінах і дзвонив усім друзям, розказуючи, що влітку лечу до Перу. Авіакомпанія-перевізник називалася «Air Comet» і базувалася в Мадриді. Раніше я про неї не чув нічого, оскільки «Air Comet» оперувала тільки на так званих long-haul [16] маршрутах, не маючи жодного рейсу всередині Європи. Я ще тоді, пригадую, подумав: дивна то якась авіакомпанія.
А через два дні все пішло наперекіс. Така вже в мене, мабуть, доля: підготовка кожної нової експедиції супроводжується заледве не її повним крахом. Тож через два дні після здійснення платежу Янові на поштову скриньку прийшло повідомлення, в якому чорним по білому писалося, що наші квитки скасовано. Без зазначення причини.
Чех, не зволікаючи, передзвонив мені в Україну.
- Чувак, квитки ми не купили, - з ходу випалив мій товариш.
«Що за нісенітниця? - міркую. - Він що, збожеволів? Яне, друже, ми ж не далі як позавчора владнали справу з білетами!». Я навіть почав переживати за душевне здоров’я мого колеги. Навіщо, питається, цей фрик [17] здався мені тепер у Південній Америці?
- Ми купили квитки позавчора. Ти хіба забув? - якомога спокійніше нагадав я.
- Та не забув! Просто мені не прийшло підтвердження.
Неприємна підозра прокралася в мій мозок і щомиті росла. Праворуч під шлунком щось неприємно заплюскотіло.
- Підтвердження? - перепитую.
- Підтвердження.
- Не прийшло?
- Так, не прийшло.
- Що значить «не прийшло підтвердження»? - у моєму голосі з’являлися перші металеві нотки. - How the fuck could it happened?! [18]
- Та дідько його знає! - виправдовувався Ян. - Ми ж купували квитки через шведське онлайн-агентство…
- Так! Саме так!
- …однак вони не продають квитки напряму, а лише пропонують зручний пошуковий сервіс найдешевших білетів серед безлічі авіакомпаній. Після оплати квитків із сайту надходить інформація про замовлений рейс. Одночасно з цим агентство переказує кошти на рахунок авіакомпанії. Після цього авіакомпанія протягом двадцяти чотирьох годин зобов’язана підтвердити факт бронювання.
У мозку щось забулькало, я роздув щоки наче хом’як, що тягне додому півмісячний запас соняшникового насіння, і майже не слухав товариша. Далі наша розмова вже не скидалася на діалог. Ян щосили репетував у трубку, перекрикуючи мене, а я просто лаявся, не маючи сил сказати щось путнє.
- Ти не розумієш, - горлав Ян, перебиваючи нестримний потік моєї лайки, - це значить, що авіакомпанія протягом двадцяти чотирьох годин мусила прислати підтвердження купівлі білетів!