Читать «1Q84. Книга третя» онлайн - страница 6
Харукі Муракамі
— Разом — тринадцять чоловік.
Онда не сказав нічого.
Усікава глибоко зітхнув.
— Можна чесно сказати вам свою думку?
— Будь ласка, — відповів Онда.
— Мабуть, зараз уже пізно про це говорити, але вам треба було негайно звернутися до поліції, щойно стало ясно, що лідер помер, — сказав Усікава. — Обов'язково слід було повідомити про його смерть. Такий важливий факт не вдалося б приховати назавжди. Таємниця, про яку знають понад десять людей, уже перестає такою бути. І ви тоді не загнали б себе у безвихідне становище.
Вираз обличчя Голомозого не змінився.
— Судити про це — не наше завдання. Ми тільки виконуємо наказ, який нам дали.
— А, власне, хто має судити?
Відповіді не було.
— Людина, яка заміняє лідера? Онда все ще зберігав мовчанку.
— Гаразд, — сказав Усікава. — За наказом когось зверху ви таємно знищили труп лідера. У вашій організації наказ зверху — понад усе. Однак з юридичного погляду така дія, очевидно, кваліфікується як наруга над трупом. Як тяжкий злочин. Ясна річ, вам це відомо, чи не так?
Онда кивнув.
Усікава знову глибоко зітхнув.
— Як я вже казав, якщо в крайньому випадку в цю справу втрутиться поліція, то, будь ласка, вважайте, що я нічого не знав про смерть лідера. Не хочу, щоб мене притягнули до кримінальної відповідальності.
— Усікава-сан, ми вам про це нічого не розповідали, — сказав Онда. — Ви тільки розшукували жінку на прізвище Аомаме на наше прохання як сторонній розслідувач. Нічого незаконного ви не вчинили.
— Гаразд. Значить, я нічого від вас не чув, — сказав Усікава.
— Звісно, ми не хотіли повідомляти вам як сторонній людині про вбивство лідера. Але тим, що ви, Усікава-сан, почали розслідувати біографію Аомаме, ви вже стали причетними до цієї справи. Нам потрібна ваша допомога в розшуку Аомаме. І ви зобов'язані тримати язик за зубами.
— Зберігати таємницю — головний принцип моєї роботи. Я не прохоплюся про це жодним словом.
— Та якщо прохопитесь і стане ясно, що джерело інформації — це ви, то вам лиха не минути.
Усікава опустив очі на стіл і знову розглядав свої опецькуваті пальці з таким виразом обличчя, ніби дивувався, відкривши, що вони належать йому.
— Лиха не минути, — підвівши голову, повторив він слова співрозмовника.
Онда ледь-ледь примружив очі.
— Що лідер помер, треба будь-що приховати. Заради цього засобів не можна вибирати.
— Я зберігатиму таємницю. Щодо цього будьте абсолютно спокійні, — сказав Усікава. — Досі ми з вами успішно співпрацювали. Я нишком-нишком облагодив кілька справ, які вам не вдавалося відкрито зробити. Іноді це була важка робота, але я за неї отримував добру винагороду. Тож триматиму рот на подвійному замку. Я ніяка не правовірна людина, але покійному лідеру багато в чому особисто зобов'язаний. А тому не пошкодую своїх сил, щоб розшукати Аомаме-сан. Постараюсь з'ясувати обставини, які стоять за її вчинком. Уже підступаю до
