Читать «Втрачений скарб. Інший світ» онлайн - страница 17

— Сентиментальність?

— Ні, це була дуже дивна людина, мосьє… У нас із роду в рід передавалась легенда, що візантійська царівна Зоя привезла разом з своїми книгами якийсь древній індійський згорток, на якому був написаний рецепт ліків, що повертають молодість і продовжують життя на багато десятків років.

— Я так і знав, що без чортівні тут не обійдеться! — скептично підібгавши губи, мовив Кортец.

— У російському народі грецька царівна вважалася чаклункою…

— Це пікантно. Я чув, що вона до того ж була гарненькою, — мрійно сказав Кортец і провів у повітрі пальцем якусь лінію.

— Мій дід любив князя Платона і порадив йому поритися в монастирській гробниці Бєльських.

— Цікаво! — вигукнув Кортец. — А знаєте, голубе мій, ви не в той бік поїхали…

— Тобто як це? — не зрозумів Джейк.

— Вам треба було написати захоплюючий сценарій для кінофільму в трьох серіях і відвезти в Голлівуд. Мільйонів ви б не заробили на ньому, але сотню тисяч загребли б напевне. Я знаю. Промишляв колись… Але до діла. Що ж знайшов у таємничій гробниці ваш дядько?

— Він знайшов там антологію Агафія. Титульну сторінку її з планом тайника, де заховані книги царівни Зої та Івана Грозного, і з шифрованим грецьким написом ви вже бачили.

— З шифрованим? — вигукнув Кортец. — А у вас є ключ від цього шифру?

— Мій батько розшифрував запис боярина Бєльського.

— А князь Платон?

— Він також розшифрував.

— Он як?.. Розповідайте далі… До речі, як потрапила книга Агафія до вашого батька?

Джейк лукаво усміхнувся.

— Щоб про це дізнатись, вам, мосьє, доведеться вислухати любовну історію, яку я вчора обіцяв вам розповісти.

— «Декамерон»! День четвертий, новела шоста! — тоном конферансьє пророкотав Кортец. — Андреола кохає Габріотто…

— Ви вгадали, мосьє… Дружина мого батька, прекрасна Ежені, покохала князя Платона. Він був старший за неї на двадцять років і боготворив її. Освідчились вони, як це потім з’ясувалось, у тому самому монастирі, де знайшов візантійську книгу мій дядечко. Тут князь Платон подарував своїй коханій найдорожче, що в нього було, — візантійську книгу, — і зробив на титульній сторінці напис французькою мовою… Ви його бачили, мосьє.

— Це відносно святого Кирила і вічної молодості? — Так. Князь Платон марив тоді таємничим індійським рецептом.

— Навіщо ж він оддав книгу, де був план тайника і шифрована вказівка, як знайти бібліотеку Зої та Грозного? — з подивом запитав Кортец.

— Я думаю, що ця парочка не збиралась розлучатися, мосьє, — пояснив Джейк. — Чи в нього була книга, чи у неї, нічого не змінювалось. Можливо, що шукати цілющий рецепт вони збиралися вдвох…

Кортец хвилину подумав.

— Чим же все-таки закінчились розшуки вашого дядечка в монастирі?

— Нічим, мосьє, — упевнено відповів Джейк. — Йому перешкодила революція. А сторінка з книги Агафія з усіма записами потрапила до рук чоловіка чарівної Ежені і була потім вивезена з Росії.

— Що сталося з князем Платоном? — анкетним тоном спитав Кортец.