Читать «Щоденник Миколки Синицина» онлайн - страница 3
Микола Миколайович Носов
— Зробімо вулик і будемо розводити бджіл.
Ми всі зраділи. Нам сподобалася ця пропозиція.
— По-моєму, це діло добре, — сказав Юрко. — Бджоли приносять велику користь: вони не тільки роблять мед, а й допомагають збільшувати врожай.
— Хлопці, — закричав Павлик Грачов, — ми прославимося на всю школу! Поставимо вулик у саду, і в нас при школі буде пасіка. Вся ланка наша прославиться!
— Стривай, — сказав Юрко, — спершу треба зробити вулик, а тоді вже можна думати про те, щоб прославитися!
— А як зробити вулик? — стали запитувати всі. — Адже ми не знаємо, як його збудовано.
— Треба в Ніни Сергіївни запитати. Вона, напевно, знає, — відповів Юрко.
Ми побігли до школи, побачили Ніну Сергіївну і заходились розпитувати її про вулик.
— А чому ви цікавитеся вуликом? — запитала Ніна Сергіївна.
Ми сказали, що хочемо розводити бджіл.
— Де ж ви бджіл візьмете?
— Наловимо, — сказав Сергійко.
— Як наловите?
— Руками. Як же ще?
Ніна Сергіївна засміялася:
— Якщо ви почнете ловити бджіл по одній, то вони не житимуть у вас, тому що бджоли живуть лише великими сім'ями, і кожна бджола полетить з вашого вулика назад до своєї сім'ї.
— Як же роблять, коли хто-небудь хоче завести бджіл? — запитали ми.
— Треба купити відразу цілу бджолину сім'ю, або рій, — сказала Ніна Сергіївна.
— А де вони продаються?
— Можна поштою виписати.
— Як — поштою? — здивувались ми.
— Треба написати в яке-небудь бджолярське господарство, і звідти можуть прислати бджіл у посилці.
— А де є таке бджолярське господарство?
— Оцього я не знаю, — сказала Ніна Сергіївна. — Але я постараюся довідатись і скажу вам.
Ніна Сергіївна розповіла нам про будову вулика. Виявилося, що вулик дуже простий. Це неначе великий дерев'яний короб чи ящик з діркою. Коли в такий ящик посадити бджіл, то бджоли в ньому житимуть, будуватимуть з воску стільники і приноситимуть мед. Але стільники вони ліпитимуть прямо до стінок ящика, і мед буде важко діставати звідти. Для того, щоб мед було діставати легко, пасічники придумали ставити у вулик дерев'яні рамки з вощиною, тобто з тонкими листами воску.
Бджоли будують стільники на цій вощині, і, коли треба дістати мед, пасічник виймає рамки з готовими стільниками.
Ми вирішили з завтрашнього дня будувати вулик.
Толя Пісоцький сказав, що працювати можна буде у нього в сараї. Юрко звелів, щоб кожен із нас приніс які в кого є інструменти.
Потім я пішов додому і задумався про бджіл. От яка цікава штука! Виявляється, бджіл можна посилати поштою. До чого тільки не додумаються люди!
4 червня
Уранці вся наша ланка зібралась у Толі Пісоцького в сараї.
Віталик Алмазов приніс пилку, Гриць Якушкін — сокиру, Юрко Кусков — стамеску, обценьки і молоток, Павлик Грачов — рубанок і молоток, а я теж приніс молоток, отож у нас виявилося відразу три молотки.
— А з чого робити вулик? — запитав Сергійко.
Тут ми всі пригадали, що у нас немає дощок.
— От лихо! — сказав Юрко. — Треба дошки шукати.
— Де ж їх шукати? — кажемо ми.
— Ну, треба подивитися, може, в кого-небудь у сараї знайдуться.