Читать «Золоті Ворота» онлайн - страница 99

В. С. — Тільки не кажіть мені про «колапс», я не визнаю такого явища…

О.Б. — Чорну діру я розумію, як своєрідну «пору» в тканині універсуму, як «провал» у Гіперсвіт, Гіперпростір, куди засмоктує речовину нашого космосу. Такий «космовир» і створює те, що ви називаєте «струменем часу-простору». На мій погляд, природа створила нас для того, щоб розум зарадив катастрофічній ситуації, щоб, заволодівши важелями космічної могутності, вивів цілий регіон буття із зоряної пастки. Із інферного часу-простору. Тобто завдяки нам природа намагається вилікувати себе…

В.С. — Це цікава ідея, але в ній — лише самі побажання. Поки що ми спостерігаємо інше: всеохопну дезінтеграцію. Першопричина вихору часу-простору мене тут не цікавить. Обговоримо сам процес. Отой потік несе наш «міні-Всесвіт» — Землю, та от його натиск слабшає, виснажується. Все, що має початок, має й кінець. Настає час розсмоктатися й «баранцеві піни». Згодьтеся, важко уявити, щоб цей процес супроводжували ті ж явища, що й спочатку, коли грудка «піни» збивалася, набирала краси, виразності й форми кулі. Мають відбуватися інші явища! Ми і є ці інші. Навіть не ми, певною мірою живі й певною мірою мислячі істоти, а явище називатиметься Механічно-Енергетичною Цивілізацією… Вона ж — НТР.

О.Б. — Багато поколінь мріяло, що поступ науки допоможе нам оволодіти законами природи, «загнуздати» її…

В.С. — Абсурдні сподівання! Як цнотлива дівчина не відає, навіщо в неї те й інше, а потім у коханні й за наступного материнства все виявляється до діла, так і нині стають зрозумілі багато чеснот людини (зовсім не обов’язкових для розумної істоти), чеснот, шкідливих для всієї світової громади, для нашої історії.

О. Б. — Які саме?

В.С. — Це скоріше античесноти: хтивість, агресивність, злоба, облудність… усе, що призводить до «наслідків без достатніх причин», як влучно зауважив Ніцше. Адже такого нема навіть у тваринному світі! З одного боку, ми настільки близькі, що можемо мати потомство від різних рас і націй, співпрацювати, розуміти мову один одного, а з іншого боку — замість співпраці й дружби — історія війн, завоювань, винищення народів. Кривава, безтямна, підступна історія! Вона породила соціальний страх — навіть жах! — до ядерно-космічного розпалювання. Скажіть щиро: чи виникли б космонавтика-антиакреція, ядерні ракети, а тим паче — Фау-2 та бойові літаки? А дідька лисого!

О.Б. — Це так. Ціолковський логічно доводив, що космічна ера настане через сотні років…

В.С. — Ото ж бо й воно! А фізики-теоретики (Ейнштейн, Бор, Шредінгер та інші) напередодні запевнили, що «атомну енергію» люди освоять хіба що через сотню років. Нас буквально взяли за шкіру і змусили прискорити ці процеси — всупереч нашим інтересам. То страх, що Гітлер випередить, потім взаємний жах Заходу й Сходу! Те саме сталося і з кібернетикою та з іншою інформаційно-технологічною навалою!