Читать «Золоті Ворота» онлайн - страница 79
Олесь Бердник
Тому наші національні проблеми — є лише відлуння (і частка) проблем космічних. Шукаючи можливостей гармонізації власних стосунків, форму чи споруду братерської світлиці любові, ми прилучаємося до Воїнства Божого, яке у вічно творчому змаганні шукає можливостей здійснення Великого Завіту Христа — подолати смерть, утвердити Добу Безсмертя.
Коли нас запитають спадкоємці: як діяти, як мислити, жити, щоб не впасти в безодню абсурду й зла? — відповідаймо:
— Учімось у Творця, який з хаосу сотворив прекрасну Планету і подарував людям. Ми загидили її, знівечили, але починаємо розуміти свій страшний гріх. Пора збагнути, що доведеться складати іспит перед Господарем Творення. Спробуймо ж з уламків та сміття сотворити Симфонію Радості. Тоді Небо простить нам наші мимовільні та свідомі гріхи.
Ось для чого, на мою думку, варто змагатися при розбудові Держави, бо всі інші шляхи — шляхи до повної катастрофи. Лукавцям і ненависникам Вітець Небесний не відкриє Брами Нового Світу.
Це — доля України!
«Вічна Любов — щохвилинна реальність Буття…»
— Вітаю вас, мої юні сучасники! Вітаю вас, що біжите по хвилях тривожного моря сучасності! Вітаю вас, люблячих, творящих, шукаючих, вас, що повстаєте проти неправди і насилля і прагнете до таємниці Буття! Хто я? Один з-поміж вас. Хлопчисько, який грається бризками Зоряного Моря. Не дивіться на сиве волосся й старіюче обличчя. Гляньте очима серця — я такий, як і ви…
— Про політ до зірок. Але такий політ мені уявлявся інакшим, аніж просто в космічному кораблі. Я вірив, що до далеких світів можна летіти безпосередньо силою бажання, думки, духовного прагнення. Я й тепер вірю… ні, знаю! — що саме так прилітають до нас дивовижні гості з сусідніх Світів…
— У милуванні красою Жінки. Втім, як на мене, це не слабкість, а віковічне прагнення відтворити образ небесної коханої з веселкових іскор розтерзаної Першожінки, що ув’язнена глибинами земного лабіринту.
— Думка тієї, котра завжди поряд, — зримо і незримо.
5.
— Не тільки мільйон, а й сотні мільйонів, мільярдів не шкода потратити на руйнування стін невігластва, що, на жаль, все ще оточують світ…
— Що таке інтелігентність? Це поняття нині спотворене. Розум, начитаність, вихованість, навіть моральність — лише обриси інтелігентності. Головне — в глибині: розуміння свого призначення, незгасне прагнення до виконання життєвої місії. Ви спитаєте: хто вкаже нам нашу місію? Серце і зріла мудрість. Саме інтелект виховує сам себе, трансформуючись у мудрість.